Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Владислав Едуардович Теліпко
Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ СУДДІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 113. Завдання суддівського самоврядування
1. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування — самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
2. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
3. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя.
4. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально- технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.
Згідно з Основними принципами Організації Об’єднаних Націй щодо незалежності суддівства, які були підтверджені Загальною Асамблеєю ООН у листопаді 1985 року, судді, як й інші громадяни, користуються свободою слова, віросповідання, асоціацій і зборів, але, користуючись цими правами, вони повинні поводити себе таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади, зберегти безсторонність і незалежність судових органів.
Судді володіють свободою організовувати асоціації суддів та інші організації і вступати до них для захисту своїх інтересів, вдосконалення професійної підготовки та збереження своєї судової незалежності. Про роль і місце суддівських організацій йдеться і в документах Ради Європи щодо незалежності, ефективності та ролі суддів (1994 р.), Європейській хартії про статус суддів (1998 р.) тощо.
Конституція України у ст. 130 визначила повноваження і завдання суддівського самоврядування, діяльність якого спрямовується на вирішення питань внутрішньої діяльності судів.
Коментована стаття дає правове визначення поняття суддівського самоврядування як самостійного колективного вирішення питань внутрішньої діяльності судів професійними суддями, а також конкретизує поняття внутрішньої діяльності судів.
Віднесене коментованою статтею до питань внутрішньої діяльності організаційне забезпечення судів та діяльності суддів полягає у створенні належних умов для нормальної роботи судів загальної юрисдикції — їх достатнього фінансового, матеріально-технічного і кадрового забезпечення, організації ефективного діловодства, ведення необхідної судової статистики та архіву, організації будівництва, ремонту, утримання та оснащення приміщень судів для комфортного та безпечного перебування там громадян і працівників суду, а також у визначенні оптимальної завантаженості і, відповідно, чисельності суддів, впровадженні комп’ютеризації для судочинства, діловодства та інформативно-нормативного забезпечення, проведення на основі аналізу діяльності і вивчення досвіду інших країн вдосконалення організації діяльності судів тощо. Всі зазначені заходи спрямовані на здійснення завдань судової влади — забезпечення доступного, незалежного і неупередженого правосуддя в державі.
Соціальний захист суддів та їх сімей полягає у забезпеченні виконання гарантій, встановлених Конституцією України, законами та іншими нормативними актами щодо матеріального забезпечення працюючих суд дів, суддів у відставці, страхування їх життя та майна, впровадження заходів безпеки суддів та членів їх сімей, забезпечення їх недоторканності, а також організації медичного обслуговування, санаторно-курортного лікування, забезпечення благоустроєним житлом, поховання та увічнення пам’яті суддів та суддів у відставці.
Крім забезпечення виконання законодавства України з цих питань, органи суддівського самоврядування, на основі взаємодії з міжнародними суддівськими організаціями та органами законодавчої і виконавчої влади вживають заходів щодо впровадження у національне законодавство та правозастосовну практику міжнародних і європейських норм і стандартів з питань матеріального і соціального забезпечення суддів, гарантій їх захисту і недоторканності.
Зазначені у частині третій коментованої статті інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя, стосуються забезпечення управлінської діяльності в судах, підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату судів, контролю за виконанням, організаційних функцій у судах і дотриманням при виконанні цих функцій прав громадян та прав суд дів і працівників апарату судів при здійсненні управлінських функцій суддями на адміністративних посадах, а також питання встановлення і дотримання суддями норм професійної етики судді, заохочення та відзначення суддів тощо.
Рішення з зазначених питань органами суддівського самоврядування приймаються відповідно до закону і можуть мати імперативний характер як обов’язкові для всіх суддів та органів організаційного забезпечення діяльності судів. Такими є Кодекс професійної етики суддів, положення про ради суддів, рішення про скликання конференцій, з’їздів тощо. Крім цього, органи суддівського самоврядування приймають рекомендаційні та погоджувальні рішення, а також рішення індивідуального характеру (про заохочення суддів, вибори до органів, що утворюються органами суддівського самоврядування), а також звернення до органів державної влади, міжнародних організацій.
Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування. Посилання на повноваження та порядок взаємодії і спільного прийняття рішень з органами суддівського самоврядування можуть бути наведені також в указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, нормативних документах органів виконавчої влади — у випадках, коли цим Законом передбачаються ініціатива чи погодження вирішення питань внутрішньої діяльності судів з