Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко

і гілок дерев" власники чи землекористувачі отримують право "відрізати корені дерев і кушів". Якщо розуміти коментовану норму буквально, кущі страждатимуть "за дерева", а гілки залишаться безкарними. Природно, що таке буквальне розуміння суперечить меті статті. Тому слід вважати, що у всьому її тексті йдеться і про гілки, і про коріння як дерев, так і кущів.

Якщо проникнення коренів та гілок не заважає використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, закон не надає власникам та користувачам останніх відрізати такі корені та гілки.

Право на "обрізання" не стосується рослин, що підлягають охороні згідно із екологічним законодавством, зокрема, занесених до Зеленої (відповідно до ст. 31 ЗУ "Про рослинний світ", Положення про Зелену книгу України затверджено ПКМ від 29.08.2002 №1286) або Червоної книг України (ЗУ "Про Червону книгу України").

За своєю правовою природою право відрізати гілки та коріння, які перешкоджають використанню ділянки за цільовим призначенням, є формою самозахисту, в загальному вигляді регламентованою ст. 19 ЦК України. Воно також випливає зі змісту ст. 90, 95 ЗКУ

На наш погляд, реалізація такого права у межах, визначених законом, є правомірною дією, тому вона не може тягнути відповідальності навіть у разі, якщо внаслідок "обрізання" дерево чи кущ загине.

Стаття 106. Обов'язки щодо визначення спільних меж

   1. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

   2. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

   3. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

До частини першої. Межа земельної ділянки є умовною лінією, що відділяє її від іншої ділянки, а тому є спільною для обох земельних ділянок. Відтак, кожен із сусідніх власників земельної ділянки має рівні права на її встановлення та обов'язки щодо підтримання межі в належному стані.

Процедура встановлення та відновлення меж земельних ділянок регламентується ст. 55 ЗУ "Про землеустрій", а також Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43. Безпосередньо встановлення та відновлення меж покладається на землевпорядні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності. Проте процедура встановлення та відновлення меж передбачає активну участь у цьому процесі відповідних власників та землекористувачів. Враховуючи те, що через існуючі конфлікти або із інших причин власники або землекористувачі часто відмовляються від участі в межуванні, коментованою нормою передбачено їх позитивний обов'язок сприяти "встановленню твердих меж, а також: відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними".

Беручи участь у межуванні, власники реалізують свої права. Проте така участь є також обов'язком власників (ст. 125 ЗКУ).

До частини другої. Повноваження щодо визначення видів межових знаків до цього часу центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів не реалізовані.

Порядок відновлення меж земельних ділянок, які стали невиразними або були знищені чи переміщені визначений Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43.

Так, відповідно до п.2.4. Інструкції "відновлення всіх поворотних точок меж: земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж: (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки".

До частини третьої. Законодавець справедливо встановив правило, за яким витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах. При цьому немає значення, чи виконувались ці роботи за рахунок однієї зі сторін з подальшим відшкодуванням з боку іншої, чи за рахунок обох сторін.

За домовленістю власники суміжних земельних ділянок угодою між собою можуть передбачити інший порядок оплати таких робіт.

Зауважимо, що коментована норма і правила розподілу витрат стосуються тільки проце­дури встановлення меж земельної ділянки і їх закріплення межовими знаками і не стосується (за буквальним змістом норми) встановлення межових споруд (парканів, загорож і т. ін.). Відповідно до загальних правил ст. 331 ЦК України щодо набуття права власності на ново-створене майно, такі споруди є власністю особи, що їх збудувала. Щодо розташованих на межі дерев діють спеціальні правила, передбачені ст. 109 ЗКУ.

Стаття 107. Відновлення меж

1. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

   2. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

   3. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

До частини першої. Відновлення меж земельної ділянки на місцевості передбачає повторне винесення меж в натуру на підставі наявної земельно-кадастрової документації (див. главу 34 "Державний земельний кадастр" ЗКУ та коментар до неї).