Коли вибір лише один - Єва Басіста

Хлопець отетерів.

- Я знаю, що ти зловив Ларису та Влада, а також те, що дитина, яку носить руда, від нього...

- Звідки? - не зводив він очей з мене.

- Мирося відкрила мені очі на все. Дуже їй вдячна, бо саме вона не дала мені зробити дуже велику помилку.

- Зрозуміло, - сумно протягнув хлопець.

- Чому саме це місце? - запитала я у Максима, який витягнув із кишені пачку цигарок.- Ти міг відвести мене куди завгодно...

- Бо я тебе люблю... І саме це місце чуло, що хочу бути з тобою навіки, але...

- І я хочу з тобою бути, - сказала я. - Нам вже нічого не заважає... Влад тепер для мене ніхто.

- А дитина? - запитав він голосом, що неймовірно тремтів.

- Яка дитина? - незрозуміла я питання та спостерігала, як Максим нервував. Він стиснув пачку цигарок у руках та здавалося, що зараз заплаче.

- Твоя від Влада, - видушив він. - Учора цей покидьок сказав, що ти від нього...

- Це брехня, - різко перебила я Максима та потягнулася до нього.

- Хіба? - засвітилися його очі надією.

- Так, - підтвердила я.

- Не жартуєш?

- Максиме!

- Це значить, що...

- Ми тепер будемо разом, - сказала я. - Всі наші проблеми зникли. Чи ти вже не хочеш прожити життя зі мною?

- Звісно хочу, - усміхнуся він та переліз до мене на заднє сидіння, де ми обіймалися, клялися у вічному кохані та віддалися пристрасті, яка ще сильніше розгорілася між нами...