Кава зі смаком кохання - Тея Найт

— Добре, Захаре, давай побачимо, як ти тепер збираєшся виправляти свої помилки.

— Почнемо з того, що ти переодягнешся. У нас побачення, і я хочу, щоб ти почувалася особливою, — сказав я, підморгнувши.

— Побачення? Ну добре. Тільки ось з дітьми хто залишиться? Катя зараз на кухні, а няня вже пішла.

Я з усмішкою повернувся до Андрія:

— Бро, ти якраз вчасно.

— Що?! — здивувався Андрій, ледь не випустивши квіти з рук. — Я з дітьми? Серйозно?

— Ну а хто ж іще? Ти ж сам казав, що винен перед Алісою, ось і спокутуй провину, — я дружньо поплескав його по плечу.

— Ну дякую, — пробурчав він, але я побачив, що він не справді злиться.

Аліса засміялася, взяла дітей на руки й передала їх Андрію:

— Не переживай, вони у нас слухняні.

— Та звісно, — саркастично відповів він.

Я повернувся до Аліси:

— Ну що, кицю, вперед. Тільки довго не затримуйся, бо я вже не можу дочекатися нашого побачення.

Вона швидко пішла в дім, а я тим часом ще раз обговорив з Андрієм кілька деталей стосовно бізнесу. Через пів години з дверей вийшла Аліса.

Вона виглядала приголомшливо. В червоному брючному костюмі, стильних кросівках, із ідеальною зачіскою й легким макіяжем вона виглядала так, ніби щойно вийшла з обкладинки журналу.

— Ну як я? — спитала вона, кокетливо посміхаючись.

Я на мить затримав погляд, потім відповів:

— Ти неймовірна.

— Дякую, — відповіла вона, явно задоволена компліментом.

Ми підійшли до машини. Перед тим як сісти, я озирнувся на Андрія:

— Дивись за дітьми, не спускай з них очей.

— Так, так, все під контролем, — відмахнувся він, тримаючи на руках обох малюків, які почали активно махати ручками.

Аліса жартома додала:

— Гарного вечора, Андрійчику.

— Нащо я взагалі сюди прийшов, — пробурчав він, але, здається, йому навіть подобалась ця ситуація.

Ми сіли в машину й рушили.

— То куди ми їдемо? — поцікавилася Аліса.

— Це сюрприз, — відповів я, посміхаючись.