Академія об'єднаних талантів. Туман бажання - Лада Астра

    А мені треба виплеснути кудись це бойове тяжіння. Помітила як стаю більш дратівливішою, а ще все чіткіше і чіткіше відчуваю ці кляті бойові потоки, що прямо ніби манять мене використати їх.

   От якби так з трав'яними було. Ато поки надибаю потрібний, то зілля вже переварилося і все з початку треба починати. 

    Коли вийшла на поле, то помітила, що деякі дівчата були одягнуті у зручні туніки поверх штанів. Прикусила губу від заздрощів і зробила в голові помітку забігти до їхньої канцелярії після занять. Бо мені чомусь такої туніки не видали, натомість до штанів йшла кофта, що теж обтягувала все що тільки можна. 

   Та всі мої страждання відійшли на другий план, коли я побачила хто саме має провести для нас сьогодні заняття. Біла маківка, нахабна посмішка, центнер м'язів, і веселий погляд, що відразу зустрівся з моїм шокованим.

    От що я поганого зробила цьому світу, щоб він так мене наказував? Чому саме він? Цей нестерпний Герман Гром. Чому доля постійно зіштовхує мене з ним? Де ж я встигла так нагрішити?