Фермерська романтика - Валерія Оквітань

Переночувати - не пожити. Дівчина навіть подумки виправляла себе.

— Тоді йдемо відразу до торгового центру? Це вже буде моє третє коло тією будівлею.

Дівчині нічого не залишалось як погодитись з жінкою. Для неї самої це було дивним, бо Тасі набагато простіше було б піти до готелю, а не тіснити зовсім незнайомих їй людей. Які до всього того, судячи зі слів бабусі, готувалися до дня народження єдиного онука.

Але вона так наполегливо пропонувала дівчині свою допомогу, що та погодилась, сподіваючись на те, що вищі сили над нею змилуються і вона не встряне в нову пригодницьку історію. 

Бо з неї й ранкової було досить. І після побаченого Тася ще довго рани зализуватиме.