Чому ти нас зрадив? - Аріна Громова

Його пропозиція шокувала.

Він упевнений, що все може купити?

Начебто й молодець. Для дружини старається. Але такі методи... І цей його тон... усе всередині піднімалося на протест.

Ким він себе уявив? Господарем життя?

А взагалі, хіба ні? Так і було. Цей Тарас як і мій колишній чоловік легко керували чужими долями.

- Давай по суті, - продовжив чоловік. - Коли ти зможеш приїхати до Уляни? Що щодо завтрашнього ранку?

- Мені потрібно бути з дітьми.

- Це ж не весь день у лікарні стирчати, - відмахнувся недбало. - Няньку для твоїх малих я оплачу. На годину приїдеш і поїдеш. Пришлю за тобою машину. І головне - ти маєш сказати мені ціну питання. На яку суму домовимося?

На щастя, ми якраз приїхали до мого під'їзду.

- Ні на яку, - відповіла я. - Немає такої суми, за яку ви могли б купити мою дружбу для Уляни.

- Ти, схоже, не зрозуміла, - усміхнувся. - Моя пропозиція не передбачає відповіді "ні".

- Зрозуміла, - теж усміхнулася і похитала головою. - Завтра я приїду до Уляни абсолютно безкоштовно. І тільки тому що вона хороша дівчина, за яку переживаю.

Він насупився. Явно шукав у чому полягав підступ.

- Грошей не потрібно, - твердо додала я. - А якщо знову спробуєте пропонувати мені щось таке, то я вже ніколи до Уляни не приїду.

Вийшла з машини. Поспішала додому. Відповіді Тараса не чекала.

- Привіт, Іро, - гукнув мене Молотов.

Він підійшов до під'їзду слідом за мною. Але дивився в бік. На чорний позашляховик Тараса, який ніяк не від'їжджав.

- Проблеми? - запитав Клим.

- Ні, чому? - знизала плечима.

- Часто тебе Лютий підвозить? - примружився він.

- Хто?

- Тарас Лютий, - похмуро вимовив Молотов. - Чи ти сама не зрозуміла, як раптом опинилася в машині кримінального авторитета?