Народні пісні - Народна творчість
Ой дай мене за такого,
Що не має вуса,
Він на мене за...,
Він на мене заморгає,
А я засміюся.
Приспів:
Ще, ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Зелений дубочок
Зелений дубочок на яр похилився.
Молодий козаче, чого зажурився? (2)
Молодий козаче, чого зажурився?
Чи воли пристали, чи з дороги збився? (2)
Воли не пристали, з дороги не збився.
Того зажурився - без долі вродився. (2)
Ой піду я в поле шукать собі долю.
Не знайшов я долі, знайшов риболовців. (2)
Ой ви, риболовці, ви гарнії хлопці,
Знайдійть мені долю, хлопцю молодому. (2)
Не знашли мні долі, знайшлі шуку-рибу.
Щука-риба грає - берег розбиває. (2)
Пташечка маленька по полю літає,
По полю літає, да й та пару має. (2)
По полю літає, да й та пару має.
А мні, молодому пароньки немає. (2)
І шумить, і гуде
І шумить, і гуде,
Дрібний дощик іде.
- Ой хто ж мене, молодую,
Та й додому одведе?
- Ой хто ж мене, молодую,
Та й додому одведе?
Обізвався козак
На солодкім меду:
- Гуляй, гуляй, дівчинонько,
Я й додому одведу.
- Гуляй, гуляй, дівчинонько,
Я й додому одведу.
- Не веди ж ти мене,
Не прошу я тебе,
Бо лихого мужа маю,
Буде бити мене.
Бо лихого мужа маю,
Буде бити мене.
Ішов козак потайком
Ішов козак потайком,
До дівчини, серденько, вечірком.
Ішов козак потайком,
До дівчини, серденько, вечірком.
"Ой дівчино, відчини,
Своє-моє серденько звесели!"
"Ой дівчино, відчини,
Своє-моє серденько звесели!"
"Ой, не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать".
"Ой, не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать".
"Ой, не буду, не буду,
Пожартую трошечки та й піду".
"Ой, не буду, не буду,
Пожартую трошечки та й піду".
Жартували до зорі.
Поки стало виднесенько надворі.
Жартували до зорі.
Поки стало виднесенько надворі.
"Ой козаче, утікай
Та й на мене славоньки не пускай".
"Ой козаче, утікай
Та й на мене славоньки не пускай".
"Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш, серденько, забувай".
"Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш, серденько, забувай".
"Нехай шумить, хай гуде,
Кого люблю змалечку, мій буде".
"Нехай шумить, хай гуде,
Кого люблю змалечку, мій буде".
Їхав, їхав козак містом
Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув та раз, два!
Під копитом камінь тріснув та раз!
Під копитом камінь тріснув,
Соловейко в саду свиснув та раз, два!
Соловейко в саду свиснув та раз!
"Соловейку, ти мій брате,
Виклич мені дівча з хати та раз, два!
Виклич мені дівча з хати та раз!
Виклич мені дівча з хати,
Мушу в неї розпитати та раз, два!
Мушу в неї розпитати та раз!
Мушу в неї розпитати,
Чи не била вчора мати та раз, два!
Чи не била вчора мати та раз!"
"Ой хоч била, не сварила,
Що з козаком говорила та раз, два!
Що з козаком говорила та раз!"
Їхали козаки
Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю - забрали з собою.
"Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!"
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!"
Везли, везли Галю темними лісами,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
Підпалили сосну од гори до низу.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.
Горить сосна, горить і палає,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє:
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє:
"Ой хто в лісі чує, нехай той рятує,
Ой хто дочок має, нехай научає!"
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.
"А хто дочок має, нехай научає -
Темненької ночі гулять не пускає".
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Темненької ночі гулять не пускає.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Темненької ночі гулять не пускає.
Обізвався козак: "Я в полі ночую,
Я твій голосочок здалека почую.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека почую".
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека почую".
Обізвався козак: "Я в полі пахаю,
Я твій голосочок здалека пізнаю.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека пізнаю".
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека пізнаю".
Казав мені батько
