Народні пісні - Народна творчість
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
На вулиці скрипка грає
На вулиці скрипка грає,
Мене мати не пускає.
Ой ви очі, очі сині,
Як побачу - серце гине.
Серце гине, серце мліє,
Як побачу очі сині.
Приспів:
А музика грає, грає, грає,
Співаночки файні виграє.
А музика грає, грає, грає,
Співаночки файні виграє.
А матуся мене лає,
На вулицю не пускає,
Ой матусю моя мила,
Пусти ж мене хоч на хвилю,
Хоч на хвилю, моя мила,
Най побачу очі сині.
Приспів:
А музика грає, грає, грає,
Співаночки файні виграє.
А музика грає, грає, грає,
Співаночки файні виграє.
На городі буркун
На городі буркун ягідок не родить,
А кум до куми щовечора ходить.
- Ой кумцю моя, принесу ячменю.
- Ой не йди, не неси, де ж я його змелю?
- Ой кумцю моя, принесу я проса.
- Ой не йди, не неси, бо я буду боса.
- Ой кумцю моя, принесу я гречки.
- Ой не йди, не неси, не тре... суперечки.
- Ой кумцю моя, принесу сметани.
- Ой прийди, принеси, милий мій, коханий.
- Ой кумцю моя, принесу я масла.
- Ой прийди, принеси, щоб любов не згасла.
- Ой кумцю моя, принесу я сала.
- Ой прийди, принеси, я того чекала.
- Ой кумцю моя, принесу горілки.
- В мене нема чоловіка, в тебе нема жінки.
- Ой кумцю моя, принесу я грошей.
- Ой прийди, принеси, милий мій, хороший.
На городі буркун ягідок не родить,
А кум до куми як ходив, то й ходить.
На городі верба рясна
На городі верба рясна...
На городі верба рясна...
Там стояла дівка красна.
Хорошая та вродлива,
Хорошая та вродлива,
Її доля нещаслива.
Її доля нещаслива, -
Її доля нещаслива, -
Нема того, що любила.
Нема його та й не буде, -
Нема його та й не буде, -
Розраяли вражі люди.
Розраяли, розсудили,
Розраяли, розсудили,
Щоб ми в парі не ходили.
А ми в парі ходить будем,
А ми в парі ходить будем,
Як любились, так і будем!
На городі сіно
На городі сіно
Низенько осіло,
Ой десь моє закохання
До вечері сіло.
Ой десь моє закохання
До вечері сіло.
Сіло воно, сіло,
Най здорове буде,
А мене вірно любить,
Повік не забуде.
А мене вірно любить,
Повік не забуде.
Кониченьку сивий,
Будь же ми зичливий,
Понеси мя, занеси мя
До моєй дівчини.
Понеси мя, занеси мя
До моєй дівчини.
Перед воротами
Вдари копитами:
"Вийди, вийди, дівчинонько,
Погадай си з нами".
"Вийди, вийди, дівчинонько,
Погадай си з нами".
Дівчинонька вийшла,
Білу ручку дала:
"Вітаю тя, мій миленький,
Давно-м тя видала".
"Вітаю тя, мій миленький,
Давно-м тя видала".
На камені ноги мию
На камені ноги мию,
На камені стою,
Навкруг мене чари сиплють,
А я ся не бою.
Навкруг мене чари сиплють,
А я ся не бою.
Навкруг мене чари сиплють -
А я не боюся,
Коби скорше до осені,
То я й притулюся.
Коби скорше до осені,
То я й притулюся.
Коби скорше до осені, -
Віддамся, віддамся,
Таки свому миленькому
Зрадити не дамся.
Таки свому миленькому
Зрадити не дамся.
Сама овес я сіяла -
Сама його й скошу,
Сам мій милий нагнівався -
Сам і перепрошуй.
Сам мій милий нагнівався -
Сам і перепрошуй.
Чого вікна побіліли? -
Бо вітер з морозом.
Розгнівався мій миленький -
Бо затьмився розум.
Розгнівався мій миленький -
Бо затьмився розум.
Розгнівався мій миленький
У самий вівторок,
Здається ми, моя мамко,
Що вже неділь сорок.
Здається ми, моя мамко,
Що вже неділь сорок.
Ой не сорок, моя доню,
Не сорок, не сорок:
Учора був понеділок -
Сьогодні вівторок.
Учора був понеділок -
Сьогодні вівторок.
На поточку-м прала
На поточку-м прала,
На вербочку-м клала,
Поможи ми, пане Боже,
Що-м собі думала. (2)
Я собі думала
Хлопця молодого,
А мене віддали
За діда старого. (2)
Як ня віддавали,
Та так ми казали:
- Аби-сь, моя доню,
Діда честовала. (2)
Я діда честую,
Честовати мушу.
Поможи ми, пане Боже,
Візьми з діда душу. (2)
Візьми з діда душу
Та й повісь на грушу,
Аби старим знати,
Як молоду брати. (2)
Над моєю хатиною
Над моєю хатиною
Чорна хмара стала...
А на мене, молодую,
Поговір та слава!
А на мене, молодую,
Поговір та слава!
Ой я тую чорну хмару
Крилом розмахаю...
Перебуду сей поговір,
Перебуду й славу.
Перебуду сей поговір,
Перебуду
