Зона - Куліш Микола

Не можу!

Секретар. Крім того, щиро кажучи, ідеологія у тебе... філософія, чарочки, і все таке-сяке... А тут, у городі, знаєте, вплив пролетарської ідеології...

Пуп. Хотів би я, щоб ти і бюро наше показали мені оту пролетарську ідеологію наочно, у повсякденному житті, в побуті...

Килина. Лишенько моє!.. Та ти хіба не читав...

Пуп. Конкретних прикладів не бачу! Або як папуги за книжкою вигукують, або азіятську зненависть до галстука і хустки на втирання носа за пролетарську ідеологію сприймають.

Секретар. Ти... знаєте, Пупе...

Пуп! Годі! Парфюмерія у нас, а не ідеологія! Навіть кожний робітник міщанином став...

К и л и н а. Еге! Заплутався?

Пуп. Може, й так. Розплутайте!

Секретар. Ти ж оце що, Пупе?

К и л и н а. До КаКи захотілося? Там розплутають!

П у п. Не лякай, Килино! Найзліша контрольна комісія не в парткомі, а ось де сидить (показує собі на голову). Працює вдень і вночі і кров'ю серця пише протокола...

Секретар. Товаришу! Я призиваю і вас і вашу контрольну комісію до порядку...

Пуп. Вибачте. Чого вам од мене треба?

Секретар. Ти носиш партквиток?

Пуп. Партквиток?

К и л и н а. Еге ж. Чи, може, загубив?

Пуп. Партквиток. То знайте, що я із партквитка вже виріс.

Скибка. Може, не потрібен тобі? Секретар. Може, повернеш?

Пуп. Можу й повернути, коли це відповідь на мої болючі запитання...

Пауза.

Секретар. Пупе! В чому справа?.. Ти хворий, знаєте, чи п'яний... Яка у тебе лінія? Лінії я не бачу, знаєте... Скибка. Жодної лінії.

П у п. А так! Я без лінії! Та я хоч протестую, а ви...

Секретар. Що?

Скибка. Що?

К и л и н а. Кажи, що?

Пуп. Нічого... Щасливі ви. Товстокожі! Мабуть, співатимете весільних про соціалізм пісень і тоді, яік відбуватиметься похорон.

К и л и н а. Бач! Тонкокожий знайшовся!..

Секретар. Зажди, Килино! (До Пупа). Як тебе розуміти, скажи?..

П у п. Не хочу на завідателя і заступником не буду! Боролися, кров лили, а вилили що? Бюрократичного слона, що топче стопудовими ногами ниву революції, трощить гарячу думку, жує і ковтає всяку надію...

Скибка. Ось воно що! Переродження партії?

Луп. Не вкладаються такі мислі в партквиток? Га?

Секретар. Не вкладаються.

Пуп. Скажете, що це не мислі, а дикі коні, які пасуться в степах родимої анархії?

Секретар. Скажемо!

Килина. І з партії викинемо! Пуп. Я хоч щирий, а ви... (Йде).

Килина. І ми щирі, коли треба діло робити...

Секретар. Товаришу Пупе... До порядку... ' Пуп вийшов. Пауза.

Та-ак, знаєте... Килина. Зробити йому капут.

Секретар. Переказиться... А жаль, знаєте... Чесний, сукин кіт, не лукавий.

Скибка. Нашкодить він нам такою чесністю...

Килина. Хіба справді на село послати?

Секретар. Не можна. Од горілки згорить. Нагляда-1 ти за ним треба, знаєте.

Килина. Ну, то як же розв'яжемо справу?

Скибка. Зробимо так, як я казав...

Секретар. Гостро заперечую. Краще хай партком пришле на завідателя...

3

Входить Брус.

Секретар (показавши йому на годинника, хитає головою).

Килина. Добрий член партосередку! Брус. Ху-х... Коли ж дощ!.. Ну, як із селом?

4

Входить Радобужний. К и л и н а. І ти через дощ?

Радобужний. Хіба що надзвичайне, що в неділю кличете?

Секретар. Справа, знаєте, складненька.

Пауза.

Килина (до секретаря). Блявкай! Чого мовчиш?

Секретар. От що, знаєте, товаришу Радобужний! Тобі треба їхати на селої

Радобужний. Як це?.. Пуп у нас їздить у підшефних справах!

Секретар. Тут, знаєте, підшефні справи збоку, ро-зумієте.

Радобужний. Не розумію. Килина. На село поїдеш... На роботу... Радобужний. Як? А установа?.. Я будую пам'ятника...

Килима. Другого дають. А пам'ятника і без тебе добудують. Аби гроші були.

Секретар. На село треба од нашого партосередку! Партком наказав... Думали, гадали, знаєте... Найкращий кандидат — ти. Сам із селян, добре розвинений.

Радобужний. За що?

Секретар. Як за що?

Радобужний (глянувши на Бруса). За що, питаю , мене? Кара за віщо?..

Секретар. Ти диви! Та не кара, чудій ти. Хіба не знаєш недавньої директиви партії? Найкращих треба,.;.

Радобужний. Знаю! Це за мій, так би мовити, бюрократизм?

Секретар. Та що ти, Радобужний, знаєте, вигадуєш?..

Килина. А як за бюрократизм, то що? Хіба не забюрократився, скажеш?

Секретар. Товаришко Килино... До порядку.

Р а д о б у>ж ний. Село я знаю. Так... На селі родився й зріс, і грамотний і досвідчений я партієць, знаю..Тільки скажіть мені — за що?

Секретар. Ну, що ти йому, знаєте...

К и л и н а. А з партії хочеш, щоб кишнули?

Секретар. Килино! Чорт...

Радобужний. Із партії?

Килина. Так! . ^

С е к р е т а р. Килино, мовчи!..

Радобужний (до Килини). Ти давно в партії, що берешся мене кишкнути?

Килина. Я робітниця! Пролетарка!

Радобужний. Біла кістка? Так?.. Молода ще! От повоюй, як я... Попосиди по тюрмах! А Перекоп ти бачила? (Виймає квитка, кладе на стіл, зверху кладе револьвера). Не так легко! Не так легко мене кишкнути!

Секретар. Радобужний! Ти ж не дитина і не на сцені!

Радобужний. Ось хто (показує на револьвера) мене зможе викреслити з партії.

Скибка. Та ніхто й не думав. Антипе! Схаменись!

Радобужний. Ти не думаєш, та є такі, що думають...

Секретар. Диви ти на нього! І цей здурів!

Радобужний. Хай бюрократ! Хай я одмітний од усіх! Так... Бо я вірний чиновник, солдат, машина! Та кокетувати з робітниками, підлизуватися, як це роблять наші кар'єристи або гнилі Пупи, не буду...

Секретар. Ти диви! Немов його ґедзь укусив!

Радобужний. Знаю, за що мене маєте. І коли я питаю за що, то не відхиляйтеся одвертої одповіді...

К и л и н а. I за бюрократизм! Щоб вітром на селі розвіяло! От!..

Секретар. Товаришко Килино!

Килина. Прислугу позаводили! Банкети справляють! В кабінет до нього й не доступишся!

Секретар. Килино!

Брус. Килино, не бузи! Товариші!

5

Входить Шайба:

— Можна? (Його не помічають. Витикається Клим. Шайба махає рукою, щоб той увійшов. Той входить).

Килина. Посадили їх на посади, а вони закам'яніли. Правду Пуп казав: каменюками вросли і мохом поросли.

Скибка. Знайшла авторитет в особі Пупа.

Радобужний. Так. Я камінь. Я давлю. Та тільки з такого каміння можна вибудувати фундамент для мостів до соціалізму... І коли я обростаю болотяним мохом, то це певний закон будування... Мною настилають і брукують дно...

Секретар (б'є кулаком по столу). Слова не даю! Хто ми? Члени партії чи сяке-таке, знаєте?

Радобужний. Болить і мені. (До Килини). Сідай ні моє місце і побачиш. Масам треба міліонів, а дають соїні карбованців і тебе на жертву... Хай роздирають...

Ти громовідхильник народного гніву, і тебе за це ганьбить пролетарська Килина.

С к и б к а. Слухай, Антипе! Хіба ми цього не знаємо?

Радобужний. Ти знаєш, а є такі, що не знають... Замість суворої голої формули життя — на трояндах кохаються або бряжчать пролетарським походженням... Святі й безгрішні!

Брус. Я їду на село! Пиши!

Секретар. Третій. І в тебе, Брусе, є власна теорія?

Брус. Я без бузи. Пиши!

Секретар (виразно). Брусе!

Б р у с. По своїй волі їду, і квит! Маю право!

Секретар. Не пустимо!

Брус. Партком пустить! До ЦК вдамся! Пиши! К и л и н а. Ти справді, Брусе? Брус. Бочечко ти моя! Справді. Голосуй. Килина. Молодець! (До секретаря). Пиши. Я за Бруса. Скибка. Ія за Бруса!

Секретар (кидає папери). Заперечую! (Побачивши Шайбу). Ви хто? Ви як сюди попали?

Пауза. Всі дивляться на Шайбу.

Шайба. Партія, товаришочки, велика. З усіх боків зайти можна. Секретар. Вийдіть зараз!

Шайба. Тільки я без всякої шкоди зайшов до партії, і це протокольно.

Секретар. Вийдіть, кажу! Тут секретна нарада.

Брус. Не займай. Це наш старичок. Нехай. Пиши. Я їду.

Шайба. На село?

Брус. На село. Школу будувати.

Скибка. Шабаш! Вузол розплутано. Пиши.

Секретар (збирає папери і йде). Як хочете, а я не погоджуюсь...

Килина. Погодишся. (До Шайби). Що, Терешку. прийняли на службу?

Шайба. Протокольно. Спасибі, що поклопоталася.

Скибка. А де ж ваш землячок?

Килина, Шайба і Скибка, балакаючи, йдуть. Радобужний. Брусе, ти справді на село?

Брус. Без бузи.

Радобужний. З доброї волі?

Б р у с. Так.

Радобужний. А Ніна... теж з тобою? Брус. Не знаю. Ага! (Гукає). Товариші! На хвилинку! Маю.справу...

Радобужний. Ти що?

Брус. Хочу сказати всім за оцю чортівню. Хай народ розсудить нас!

Радобужний. Не треба, Брусе!.. Не треба! Це наша особиста справа, і ми їїч розв'язали... Я її остаточно, віриш, остаточно розв'язав... Я навіть радий, що вона з тобою, а не з кимсь другим...

Брус. Хворі в тебе очі, Антипе. От що!

Радобужний. Я всю ніч не спав. І теж шукав тези... Не сподівався, щоб так мене закрутило... Знаєш — немов подвоївся... Не віриш?

Брус. Буза у тебе. Бачу!

Радобужний. Ось почуваю, оце я і норуч мене хтось другий... Теж я, розумієш? Як у дзеркалі. Якось мозок димом взявся. Я знаю: ревність це, та я поборю її... Не може бути у нас, у комуністів, ревності... Ти зрозумій, Брусе... Це ж іспит на нову людину.

Брус. Ніна правду казала?

Р ад о б у ж н и й. Вона? Так. Тільки чому мені, а не тобі довелося складати цього іспита?

Б р у с. Я б склав!

Рад о б у ж н и й. А як ні?

Брус. Жили собі перетяв би...

Радобужний. Так?.. Чи так питаю? Собі жили?

Брус (щиро). Антигге... Давай по-простому. Ти? Коли шкребе — я одкинуся од Ніни...

Радобужний. Ні... Ні... (Подумавши). А справді... Попробуй. (Подивившись на Бруса). Ні... Ти от скажи... Тільки по-простому.

Б р у с. Ну?

Радобужний. Ти з моєю жінкою спав?

Пауза.

Брус. Спав.

Радобужний (машинально підходить до столу, бере квитка і револьвер). Коли? (Крутить в руці револьвер, кладе на стіл).

Брус. Не треба за це...

Радобужний (зрушено). Ні, по-простому... Одверто. Коли почав?

Брус (бере револьвер і машинально крутить). Од різдва.

Радобужний (водить рукою по столу, пригадує). Так... Ну як?

Брус. Що? (Кладе револьвер).

Радобужний. Як вона? Вподобалась?..

Брус (важко хапає револьвер і крутить у руці). Не бузи! Чуєш?

Радобужний. Це я так... Шуткуючи...

Брус (крутить револьвер). Скривило? Не можеш? Так знай! Спав на заходи! Аж пищала! (Кладе револьвер і одходить від столу).

Радобужний хапає револьвера і дивиться, потім кинув оком на

Бруса.

І любить вона, і я... Всім скажу, всім! Виведу... Братва! Це моя жінка!

Радобужний (кладе револьвера на стіл, наближається до Бруса). Аж пищала? І зі мною вона... теж...

Брус (весь напружившись). Що? Брешеш?

Радобужний. Хочеш, скажу,— коли?

Брус (зводить руку).