Тепер це називається не чортівнею... - Чемерис Валентин

Але, якби ж то я знав де, то я вже б напевне потрапив у книгу рекордів Гіннесса — як людина, котра знає де знаходяться потойбічні сили…. Я можу тільки гадати, що існують вони в іншому вимірі планети Земля, в ірреальності, не виключено, що й десь майже поруч з нами, може не зовсім близько… Чим я це доведу? А ні чим. Ніяких матеріальних речей чи інших доказів з потойбічного світу, ні тим більше документальних матеріалів про їхню адресу й походження, самі, розумієте, знайти неможливо. Бо це ж зовсім-зовсім інший світ, абсолютно сьогодні ще недоступний нам, незбаг— ненний, що суперечить відомим на сьогодні законам фізики.

Але скільки їх, ще невідомих нам, реальних законів існує в природі?!.

Якщо ми чогось не знаємо, то це не означає, що воно не може існувати — бодай і в паралельних з нами світах. (Колись наші предки навіть не підозрювали, що може існувати така штука, як електронника, телебачення чи радіомовлення, а воно ж з’являлося у нас!)

Життя — і розумне також — більше всього існує на планеті Земля в множинній формі, ми — люди, лише крихти тих форм, один з його острівців. Адже ми — знаємо лише ту частку природи, з якою стикаємось, але гадаємо, що це й увесь світ. Гай— гай, перед нами цілі моря— океани нерозпізнаного, т’єра інкогніто — земля невідома іншого розуму й інших законів фізики, які людству ще колись — як воно доросте, певного рівня — доведеться відкривати, і налагоджувати контакт з тими, кого ми величали чортівнею, а нині полтергейстами.

Очевидно, що існують такі форми матерії, які сьогодні ще невідомі традиційній науці і для вивчення, яких потрібні не традиційні методи. Тільки потрапити у їхній світ — ні у вигляді такого собі НЛО, ні у вигляді якихось там полтергейстів, чи бодай знайти туди дорогу, чи хоч якусь щілину ми безсилі, а тому все, що незбагненне, незнайоме нам, що, в силу певних обмежень наших знань, видається нам фантастикою, те ми й оголошуємо містикою — такого, мовляв, бути не може.

Але для неписьменного навіть письмо видається загадкою із загадок і він аж ніяк не може збагнути таке зрозуміле для письменних мереживо букв і слів. А оголошуючи все містикою, ми повторюємо казус, що свого часу — історичний факт! — стався з вельмишановною комісією Французької академії наук, котра під головування Лавуазьє винесла безапеляційний вердикт щодо метеоритів: каміння з неба падати не може тому, що його там немає!

В пресі вже неодноразово повідомлялося про здатність деяких людей до телекінезу, психогенезу чи левітації (інших феноменів тут за браком місця не згадую).

Так, наприклад, екстрасенс Авдєєв здатний поглядом вертіти стрілку компаса і навіть пересувати — все тим же поглядом! — сам компас, від нього знаходячись на відстані більше метра. Кулагіна — поглядом — переміщує сірники, сигарети, що накриті скляним ковпаком, вона може також діяти поглядом на ваги, розсіювати лазерне випромінювання. Поглядом! Виноградова і Кузьменко володіють здатністю до левітації — створення таких умов, за яких відбувається утримування предметів чи й навіть тіла людського у повітрі за допомогою біосилового поля. Рогожин, та Дегтярьов здатні утримувати поглядом піднімати й утримувати в повітрі м’ячик пластмасовий, а ось руки білоруської школярки Інни Козаченко притягують до себе будь-які предмети (книги, тюбики, ручки, олівці, в’язки ключів.

Подібні експерименти проводилися в присутності вчених — чистота й правдивість експериментів гарантована. Більше того, вчені впевнені що існує можливість навіть навчати цим феноменальним здібностям. То якщо деякі люди можуть творити такі незвичайні явища, то чому представники іншого, невідомого нам енергетичного життя не можуть дистанційно пересувати чи піднімати в повітря меблі та інші речі в наших квартирах, змушуючи їх навіть літати?

Повіримо хоча б Олександру Сергійовичу Пушкіну, котрий 17 грудня 1833 року записав у своєму щоденнику, що в місті меблі "вздумали прыгать и двигаться", й навіть коли "один из чиновников призвав попа", то "во время молебена стулья и столы не хотели стоять смирно".

Часто — аж надто часто! — не хочуть вони спокійно стояти і в наші дні— ось тільки розгадати таємницю, хто ж це врешті-решт змушує їх рухатись, підстрибувати і навіть літати? Містика — на таке просто не здатна. Ну, а щодо нечистої сили наших предків, о вона — невідома сила — освічена тепер — освічене ж бо століття! — називається по-іншому.

Тільки й того.

А суть все так же залишається нерозгаданою. Дехто ставить питання по-іншому: а чи взагалі в змозі ми їх розгадати, коли ми, люди, досі ще гаразд не відаємо, а що ж собою являє людство і чому це ми — люди — часом безсилі зрозуміти один, одного і самих себе?

Ось як розпізнаємо самих себе і ті незвичайні феноменальні здібності окремих представників хомо сапієнса (теле-, психогенез, ясновидіння, телепатія тощо) тоді можливо зуміємо наблизитись і до феномену іншого розуму, іншого життя, що сьогодні нам, завдяки нашій необізнаності, здається просто чортівнею.