Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда

Каспар Барлеус (Каспар ван Баарлє) (1584—1648) — нідерландський учений і письменник, перекладач, автор віршів латиною та голландською мовою, проповідей, історичних праць, зокрема, описів голландських колоній у Бразилії.

Hermann Wätjen, Das hollandische Kolonialreich in Brasilien (Gotha, 1921), p. 240.

Кшиштоф Арцішевський (1592—1656) — польський шляхтич, голландський генерал і адмірал Голландської Бразилії, згодом, після повернення до Польщі, — генерал коронної артилерії Речі Посполитої.

Раціоналістична течія у протестантизмі, яка дістала назву від імені свого засновника італійця Фаусто Паоло Соццині (1539—1604).

Мауріцштад (Cidade Mauricia) — місто, засноване Йоганом Мауріціусом ван Нассау-Зигеном, який у 1637—1644 роках був генерал-губернатором голландської колонії Бразилії — штату Пернамбуку. Пізніше Мауріцштад було поглинуто містом Ресіфі, а острів Антоніу Ваз із палацом Фрайбург, про який згадує автор, став районом Санта-Антоніу міста Ресіфі.

Віллєм Пізо (1611—1678) — голландський лікар і натураліст, у 1637—1644 роках брав участь у бразильських дослідницьких експедиціях під керівництвом Мауріціуса ван Нассау-Зигена.

Ґеорг Маркґрейв (1610—1644) — німецький математик, астро­ном, лікар і натураліст. Разом із Пізо опублікував перші дані з географії та біології Бразилії. Заснував першу обсерваторію у Латинській Америці.

Франс Пост (1612—1680) — нідерландський художник епохи бароко. Його брат Пітер — архітектор і містобудівник, зокрема спроектував Мауріцштад. На запрошення Мауріціуса ван Нассау-Зигена у 1636—1644 роках перебував у Бразилії, малював пейзажі та картини побуту місцевого населення. Першим серед європейських художників писав південноамериканські краєвиди як уособлення нового раю. Ілюстрував «Історію бразильської природи».

Принаймні на той момент поселенці Нової Голландії особливо не відрізнялися менталітетом від населення Бразилії португальської. З давніх хронік, з листів єзуїтів та інших документів, зокрема документів, що належать до часів першого візиту Святої Інквізиції (частково вже опублікованих), відомо, яка свобода звичаїв панувала серед бразильського населення протягом перших століть колонізації. Картина, змальована Паулу Праду в його «Портреті Бразилії», є досить промовистою щодо цього. В Європі XVII століття побутувала віра в те, що за лінією екватора не існує жодних гріхів (Ultra aequinoxialem non peccari). Барлеус, який згадує вищенаведену цитату, коментує її так: «Як лінія, що ділить світ на дві півсфери, вона також відокремлює гідність від пороку». — Прим. авт.

Статхаудер (гол.), штатгальтер (нім.) — посадова особа, що здійснювала державну владу й керування на певній (іноді віддаленій) території держави; намісник. Рівнозначно венеціанському терміну «дож».

Hermann Wätjen, op. cit., p. 240.

Eugen Fischer, Rasse und Rassenentstehung beim Menschen (Berlin, 1927), p. 32. Cf. A. Grenfell Price, White Settlers in te Tropics (New York, 1939), p. 177.

Spix e Martius, op. cit., p. 387.

Hermann Wätjen, op. cit., p. 224.

Лінгва-жерал (língua-geral (португ.)) — букв. «загальна мова», суміш португальської та тупі-гуарані.

Англійський історик Арнольд Дж. Тойнбі є палким захисником теорії походження (особливо протестантського) сучасних расових забобонів і расистських теорій загалом. Не вдаючись у цілковите схвалення позиції чи