Наодинці з собою - Марк Аврелій Антонін

295

VII, 48: 2. Пор. Геракліт, фрагм. В 8; 10 Diels.

296

VII, 50: 1. Евріпід, фрагм. 839, 9-11 Nauck; пор. Лукрецій, Про природу речей 2, 999-1001.

297

VII, 50: 2. Пор. Анаксагор, фрагм. В 17 Diels.

298

VII, 51: 1. Евріпід, Благальниці 1110–1111.

299

VII, 51: 2. Цитата з трагедії невідомого автора (фрагм. 303 Nauck).

300

VII, 56: 1. Пор. Сенека, Моральні листи до Луцілія 12, 9.

301

VII, 58: 1. Закрути — крутіїв — обкручених: в оригіналі гра споріднених слів τροπάς (закрути) — τρέπουσι (тим, хто крутить) — τρεπομένοις (тим, ким крутять).

302

VII, 63: 1. Епіктет, Діатриби 1, 28, 4; 2, 22, 36 з покликанням на Платона (пор. Платон, Держава 382а; 412е).

303

VII, 64: 1. Епікур, фрагм. 447 Usener. Пор. прим. 1 до VII, 33.

304

VII, 65: 1. Іронія: тієї ненависті, яку деякі люди почувають до людей, не варті навіть нелюди.

305

VII, 66: 1. Син славетного філософа Піфагора.

306

VII, 66: 2. Пор. Платон, Бенкет 220b.

307

VII, 66: 3. Під час правління Тридцяти тиранів Сократ не скорився наказові привезти з Саламіна полководця Леонта, якого мали несправедливо стратити. Див. Платон, Апологія Сократа 32с.

308

VII, 66: 4. Арістофан, Хмари 362 (пер. Бориса Тена); ці слова з Арістофанової характеристики Сократа також цитовано в Платона (Бенкет 221Ь).

309

VII, 69: 1. Пор. Сенека, Моральні листи до Луцілія 12, 8.

310

VII, 74: 1. Пор. Ксенофонт, Спогади про Сократа З, 3, 15.

311

VII, 75: 1. Тобто нічого не стається поза початковим розумним планом — природою: в іншому разі лад і гармонія, що до них стремить душа Всесвіту, були б некеровані всесвітнім розумом і незалежні від нього (а це, на думку стоїків, неможливо); отже, все стається згідно з природою Всесвіту.

312

VIII, 1: 1. Ще у віці двадцяти п'яти років Марк Аврелій жалівся в одному з листів до Фронтона (див. прим. 1 до І, 11) на свою далекість від філософії.

313

VIII, 2: 1. За вченням стоїків, рівноправність людей і богів випливає з того, що і ті, й ті є розумними істотами.

314

VIII, 3: 1. Див. прим. 3 до III, 3.

315

VIII, 3: 2. Діоген Синопський (пом. 323 р. до Р. X.) — славетний філософ-кінік, одна з найавторитетніших постатей для стоїків.

316

VIII, 13: 1. Традиційний тричленний поділ філософії на фізику (знання природи), етику (знання звичаїв або знання пристрастей), логіку (або діалектику).

317

VIII, 19: 1. Стоїки, як і багато інших античних філософських шкіл, вважали небесні світила божественними істотами.

318

VIII, 20: 1. Натяк на те саме порівняння, що в Сенеки: «Хіба не матимеш за останнього дурня того, хто б запевняв, що ліхтареві гірше тепер, коли його згасили, ніж тоді, коли його ще не запалювали?» Сенека, Моральні листи до Луцілія 54, 5 (пер. Андрія Содомори).

319

VIII, 21: 1. За античними уявленнями на всій земній кулі придатною для життя була тільки досить неширока смуга помірного клімату; південніше від неї життя вважалося неможливим через спеку, північніше — через холод.

320

VIII, 22: 1. Тобто того, що стоїть за доступним для чуттів знаком.

321

VIII, 25: 1. Луцілла — див. прим. 1 до І, 3; Вер — див. прим. 1 до І, 2; Максім — див. прим. 1 до І, 15; Секунда — дружина Максіма; Епітинхан, Діотім — невідомі особи; Антонін — див. прим. 1 до І, 16; Фавстина — дружина Антоніна Пія.

Каніній Целер — грецький ритор, секретар імператора Адріана, вчитель Марка Аврелія.

322

VIII, 25: 2. Харакс — невідома особа.

Деметрій Платонік — ім'я цього філософа згадує також письменник-сатирик Лукіан.

Евдаймон — відомо, що так звали одного з друзів імператора Адріана.

323

VIII, 31: 1. Імператор Октавіан Август мав дружину Лівію, доньку Юлію, внуків Ґая і Луція, сестру Октавію; його пасинками були Нерон Клавдій Друз та імператор Тіберій (див. прим. 1 до XII, 27).

Марк Віпсаній Аґріппа (бл. 63—12 р. до Р. X.) — полководець Августа.

324

VIII, 31: 2. Арей Дідім — друг і придворний філософ Августа.

Ґай Цільній Меценат (74/64 — 8 р. до Р. X.) — наближений Августа, знаний своєю опікою над письменниками й поетами.

325

VIII, 31: 3. Йдеться або про рід Помпеїв, або про місто Помпеї.

326

VIII, 37: 1. Пантея — коханка Луція Вера (див. нижче); Пергам — невідома особа.

327

VIII, 37: 2. Тобто Луція Вера; див. прим. 1 до І, 15.

328

VIII, 37: 3. Хаврій, Діотім — невідомі особи.

329

VIII, 38: 1. Цитата з невідомого автора.

330

VIII, 41: 1. Цитата з невідомого автора; див. XI, 12; XII, 3; див. також душа*.

331

VIII, 46: 1. Припасти — випадає: в оригіналі співзвучні слова συμβαίνειν (припадати) — σύμπτωμα (ознака).

332

VIII, 46: 2. Принесе — знести: в оригіналі гра споріднених слів ἔφερεν (принесла б) — ἀφόρητον (нестерпне).

333

VIII, 48: 1. Пор. Сенека, Моральні листи до Луцілія 82, 5.

334

VIII, 55: 1. Тобто все те, що зачисляємо до пороків: і навіть це, оскільки виконує закладений у природі Всесвіту план, у космічному масштабі є благом.

335

VIII, 56: 1. Пор. Сенека, Моральні листи до Луцілія 70, 15.

336

VIII, 57: 1. Промінням — проймати: в оригіналі гадано споріднені (насправді лише співзвучні) слова ἀκτῖνες (проміння) —