© Содомора А, переклад, передмова, примітки, 2019
© Видавництво «Апріорі», 2019
ISBN 978-617-629-571-6
Зміст
Андрій Содомора. Грайливий світ Овідієвих «Любощів» • 3
ЛЮБОВНІ ЕЛЕГІЇ
Книга Перша • 25
Книга Друга • 49
Книга Третя • 74
МИСТЕЦТВО КОХАННЯ
Книга Перша • 103
Книга Друга • 126
Книга Третя • 148
Примітки
Любовні елегії • 175
Мистецтво кохання • 187
Літературно-художнє видання
Публій Овідій Назон
ЛЮБОВНІ ЕЛЕГІЇ
•
МИСТЕЦТВО КОХАННЯ
Переклав з латини Андрій Содомора
Видавець Юрій Николишин
Літературний редактор Тетяна Хоменко
Технічний редактор Вікторія Левицька
Художнє редагування та обкладинка Віра Гринець
Підписано до друку 28.08.2019 р. Формат 60x90/16.
Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура Georgia.
Умовн. друк. арк. 12,25. Умовн. фарбовідб. 12,73.
Обл.-вид. арк. 11,8.
ПП «Видавництво „АПРІОРІ“»
79008, м. Львів, вул. Сковороди, 4/1
тел./факс (032) 235-62-18
+38 (067) 314-05-10
Для листування: 79000, м. Львів, а/с 242
e-mail: [email protected], www.apriori.lviv.ua
Свідоцтво держреєстру:
серія ДК № 3684 від 27.01.2010 р.
Замовлення № 19-592.
Віддруковано на ПрАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»
Свідоцтво серія ДК № 5454 від 14.08.2017 р.
09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
Тел./факс (0456) 39-17-40
E-mail: [email protected]; сайт: http://www.bc-book.com.ua
Примітки
1
Далі літерою «С.» позначено «Скорботні елегії», або «Скорботи» («Tristia»); літерою «Л.» — «Любовні елегії», або «Любощі» («Amores»); літерою «М.» — «Мистецтво кохання» («Ars amatoria»). Римська цифра тут і далі означає книгу; наступні, арабські, — порядковий номер твору та віршованого рядка.
2
З Овідієм погоджується Б. Бжезінський у своїх польських фрашках: «Наші серця — для Амура мішені, / Тільки влучає він часто в кишені».
3
Коханці — безумці; хіба що так можна передати цю неперекладну гру слів.
4
Подібно — й у третій книзі (11, 33;38): «Ба! Але серце мені поривають любов і ненависть…»; «Блуду сахаюсь, але — тіло однако люблю».
5
Ripert, E. Ovide, poète de l’amour, des dieux et de l’exil. — Paris, 1921. — P. 45.
Коментарі
1
Елегію також переклав Г. Кочур.
2
1-4. Віршем поважним… — тобто гекзаметром (шестимірником), що чергується тут із коротшим на одну стопу пентаметром (п’ятимірником); це — елегійний дистих (двовірш), популярний також за нових часів віршовий розмір: його застосовували і в оригінальній творчості; серед українських поетів, зокрема, — І. Франко, М. Зеров, Б.-І. Антонич.
3
9-10. Церера — богиня полів і хліборобства. Діва з сагайдаком — Діана (у греків — Артеміда), богиня ловів.
4
12-15. Аонійська ліра — від Аонії, області Греції, де селилися Музи. Там же — гора Гелікон; Темпе — мальовнича долина в Фессалії.
5
29. Мирт — присвячена Венері рослина; серед птахів їй присвячені голубки, горобці, лебеді.
6
24. Вітчим — Марс, який був коханцем Венери.24. Вітчим — Марс, який був коханцем Венери.
7
39. Матір — Венера.
8
51. Свого родича… — мова про Цезаря, Октавіана Августа, що виводив свій рід (Юліїв дім) від Енея та його матері Венери.
9
4. Кітерея — Венера; від Кітери, острова, що при вході в Лаконську затоку, де була давня святиня Венери.
10
8. Од вершника… — йдеться про т. зв. вершницький, середній із трьох станів римського суспільства.
11
11. Виноградарів батько — Вакх; далі — також Ліей, Лібер (той, що розв’язує тугу чи звільняє від неї).
12
21-24. Іо — дочка річкового бога Інаха, жриця Юнони, коханка Юпітера. Ревнива Юнона обернула Іо в корову і звеліла багатоокому велетові Аргосу стерегти її; після того, як Аргоса вбив Гермес, Юнона наслала на Іо невідчепного ґедзя. Далі йдеться про Леду, дружину спартанського володаря Тіндарея (в неї закохався Юпітер, звабивши її в образі лебедя), та про Європу, що її викрав Юпітер, перемінившись у бика.
13
7. Двовидих мужів… — йдеться про кентаврів.
14
8. Атрака дочка — Гіпподамія, дружина Пірітоя, володаря лапітів, міфічного гірського племені у Фессалії; через неї під час весілля зчинилася бійка між лапітами і кентаврами.
15
Елегію також переклав М. Зеров.
16
11. Семіраміда — ассирійська цариця; їй приписували заснування Вавилона.
17
12. Лаїда — знаменита грецька гетера VII ст. до н. е., яку часто згадували античні поети, зокрема, автори епіграм.
18
53. Борей — північний вітер. Орітія — дочка Ерехтея, міфічного царя Афін. Про її викрадення Бореєм — у «Метаморфозах» (VI, 683 і наст.).
19
65. Світлоносець — Люцифер, рання зоря.
20
7-8. Аянт (Аякс) — двоюрідний брат Ахілла; у нападі божевілля перебив стадо, мавши його за ворожих ахейців.
21
9. Орест — син мікенського володаря Агамемнона і Клітемнестри. Його за вбивство матері довший час переслідували Еринії, підземні богині.
22
14-15. Схенея дочка — Аталанта, славетна мисливиця. Критянка — Аріадна, що допомогла Тесеєві вбити потворного Мінотавра і випровадила його за допомогою рятівної нитки з Лабіринта, але, Тесей, повертаючись до Афін, покинув її. Нот — південний дощовий вітер.
23
17. Кассандра — наділена даром пророцтва дочка троянського володаря Пріама. Після падіння Трої вона сховалася за вівтарем Афіни (Мінерви), але її спіймав і збезчестив Аякс Локрійський.
24
31. Тідід — Діомед, що в одному з боїв під Троєю поранив Венеру.
25
36. Батько… богів — Юпітер.
26
52. Камінь пароських верхів… — мармур із Пароса, острова в Егейському морі, вирізнявся особливою білизною.
27
2. Діпсадою звуть… — ім’я походить від грецького слова dipsa — спрага.
28
4. Матір Мемнона — ранкова зоря