Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків - Олексій Анатолійович Кононенко
– Медовий місяць – це коли ти, нарешті, розумієш, що влип, як муха в мед, перебираєш лапками, а вибратися вже ніяк не можеш…
– Гарний сім’янин, палкий коханець, невтомний працівник, прекрасний чоловік – і все це не я…
– Коли жінка носить обручку, це значить, що вона заміжня. Коли у жінки звичайний перстень, це нічого не значить. А коли жінка носить обручку і перстень, це значить, що вона заміжня, але це нічого не значить.
– Коли ми з Клавою лаємось, зазвичай вона кидає в мене помідорами. Все було б нічого, якби вона не забувала діставати їх із банки…
– Що нам, чоловікам, не подобається у домашній роботі, так це її одноманітність: прибрав ліжко, витрусив попільничку, пропилесосив… А через півроку починай все спочатку…
– Коли я приходжу додому рано, я думаю: «Що б почитати?», коли пізно: «Що б вигадати?».
– Телефоную, запитую: «Це ти, кохана?»… «Ні, це я», – відповідає Клава…
– На танцях з такою молодичкою познайомився! Вона мені: «Давай дитину заведемо! Давай дитину заведемо!» Я погодився: «Ну, давай. Чого ж їй мерзнути надворі?»
– Частенько думаю: якби мені запропонували вибрати між моєю дружиною і супермоделлю, кого із супермоделей я б вибрав?
– В одному питанні чоловіки і жінки доходять згоди: і ті, й інші не довіряють жінкам.
Дружині Клаві:
– Це просто зневага! Чому ти завжди приходиш за мною у пивний бар? Чому ти ніколи не шукаєш мене, наприклад, у музеї?
– Холостяк – це людина, яка не одружується, не подумавши про наслідки одруження, а подумавши… все одно не одружується.
Синові:
– До того, що ти береш мої штани, я вже звик. І до того, що ти береш мої сорочки… І навіть машину… Але ту актрису залиш, будь ласка, у спокої.
– Порада перша: синку, відразу ж після одруження домовся з дружиною, що один день у тиждень ти будеш проводити у колі друзів-чоловіків. Порада друга: ніколи не витрачай цей день на чоловіків.
– Ох і не везе ж мені, не везе… Потім як не повезе!!! І знову не везе, не везе, не везе…
– Коли ми вперше зустрілися з Клавою, вона дивилась на мене так, ніби у неї батьки на дачу поїхали…
– Ех, не треба було мені одружуватись! Клава не може мене терпіти, коли я п’яний, а я її – коли тверезий.
– Можеш мені не повірити, Клаво, але цей суп я спік сам!
Тітка Клава під час сварки дала дядькові Опанасові ляпас.
– Подумати тільки! Колись же я просив цієї руки!
– Своїх неприємностей хоч відбавляй, а тут ще сусід машину виграв!
– Від жінки лише три прикрості: вона може впасти в око, стати поперек горла і вилізти боком.
– Любов – це так прекрасно! Тільки люди одружуються і все псують!
– У чому вигода проституції? Проститутка має дещо, вона його продає, і потім у неї знову є оте саме дещо…
– Дуже мені жаль Памелу Андерсон! Вона ніколи не зможе зіграти на баяні!
– Програв усі гроші і зробив останню ставку… На Клаву! І знову не повезло! Я виграв…
– Клавка мені каже: «Принеси води» – терплю. Каже: «Нарубай дров» – терплю. Каже: «Дай теляті» – терплю. Каже: «Ходи обідати»
