Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків - Олексій Анатолійович Кононенко
– Де там «вдало»? Наречена не прийшла на весілля!
– Я це й мав на увазі.
– Ти чув, Петро кинув пити…
– Сила волі?
– Ага, у його дружини Олі сила є!
– Давай вип’ємо за мою дружину, першого космонавта нашої Гусівки!
– Куди ж вона полетіла?
– Сказала, що їде від мене аж на місяць!
– П’ять років тому ми з чоловіком поїхали відпочивати окремо.
– Ну і як? Чоловікові сподобалося?
– Не знаю. Він ще не повернувся.
– Алло, Галю, я купив квитки в театр!
– Чудово! Я вже починаю збиратися.
– Правильно робиш. Треба встигнути, бо квитки на завтра.
– Навіщо ти втік із в’язниці?
– Та ж хотів оженитися…
– Ну в тебе й уява про волю!
– Ох і шия ж у тебе, Митю!
– Так я ж сало їм!
– Та все одно ж мити треба!
– Іване, ти коня на ходу зупиниш? В палаючу хату зайдеш?
– Ні-і!
– От за те я тебе, Іване, і люблю, що ти не баба!
– Опанасе! А якби ти бабою був, ти б у «Плейбої» голим знявся?
– Ну… дивлячись за які гроші…
– Отож! Усі ви, баби, такі!
– Життя починається в момент народження.
– Ні, життя розпочинається в момент зачаття.
– Ні! Життя розпочинається, коли дружина з донькою їдуть на курорт!
– Вчора за мене дві жінки билися!
– Не може бути!
– Може! Одна кричала: «Забирай його собі!», а друга: «А навіщо він мені здався?»
– То твій хлопець стоїть біля під’їзду? – запитує батько.
– Звідки ти знаєш, тату?
– Він палить мої сигарети!
– Ти була одна? – накинувся батько на доньку, яка пізно вночі прийшла додому:
– Одна.
– А з ким ти була одна?
– Вчора приходжу додому – а у мене у ванній страус!..
– Ну!
– Потім придивився – все нормально, дружина прання влаштувала.
– Дівчино, а можна ваше фото попросити?
– Можна. А навіщо?
– Поставлю вдома на шафці, щоб діти боялися за цукерками лазити.
– Марійко! Вставай! Світи лампу!
– Чого тобі?!
– Оце, лежав, лежав, думав, думав, якби зібрати в селі всі сокири, зв’язати докупи і гехнути в ставок – ото булькнуло б!
– Знаєш, люба, як мені сьогодні повезло?!
– ?!
– Той синій костюм, що ми купили за 400 гривень, як програв, як за вісімсот!
– Я поселю вас в номер, у який ми селимо молодят.
– Навіщо? Ми одружені вже десять років.
– Ну й що? По-вашому, якщо вас поселять у приміщенні дискотеки, то треба всю ніч танцювати?
– Опанасе, а чому в жіночих рукавичок розріз зверху?
– Ну, це здавна так повелося. Відгорнув кінчик, поцілував ручку…
– А! Тепер я знаю, чому в нашого директора розріз на піджаку ззаду!
