Сніговий дракон - Крістіна Логоша

-  Дякую. Дуже красиво.

Кути губ Стефана поповзли вгору.

— Для своїх Сніжинок мені нічого не шкода.

Подруги розпливлися в усмішках, а я почувала себе некомфортно. Посидівши ще трохи, поскаржилася на втому і піднялася до себе в кімнату. Апетиту не було, мені справді дуже хотілося спати.

Переодягнувшись у нічну сорочку, залізла під ковдру. Нарешті я висплюсь.