Відьмак. Сезон гроз - Анджей Сапковський

— Дякую. — Німуе видряпалася на козли. — Дякую стократне.

— Вйо! — Жінка тріпнула віжками. — Тоді поїхали! Вдобніше ж їхати, аніж пішки човгати, вірно? Йой, ото ти повинна була зморитися, що сончик тебе подолав так, аби при самій дорозі лягти. Спала ти, кажу ж…

— Як камінь, — зітхнула Німуе. — Знаю. Заморилася та заснула. А до того мала…

— Ну? Що ти мала?

Вона озирнулася. Позаду був чорний ліс. Попереду— дорога серед рядів верб. Дорога до призначення.

«Оповістка триває,— подумала вона. — Історія не закінчується ніколи».

— Я мала дивний сон.

Коментарі

…новопризначений гмінний жупан— жупаном у правовій системі давньої Польщі називався королівський чиновник, який мав повноту адміністративної влади на рівні окремих територіальних одиниць; гміною ж в адміністративному поділі Польщі зветься найменша територіальна одиниця (походить від нім. Gemeinde— «спільнота», «громада»).

…фреска, що зображувала вітрильник серед хвиль, тритонів, гіпокампів— тритонами, згідно з античною (а потім— і середньовічною та ренесансною традицією), називалися морські істоти, яких зображали з риб’ячим хвостом (або й двома) замість ніг, із мушлею, у яку вони сурмлять, викликаючи на морі бурі або стишуючи їх; гіпокампом же у давніх греків називався морський кінь із риб’ячим хвостом (а інколи— з риб’ячим хвостом замість задньої пари ніг); згідно з переказами, саме гіпокампів запряжено в колісниці морських богів, зокрема й Посейдона.

Повісив мечі на вішак поряд з іншими мечами, шаблями, кордами й кортеласами— серед досить відомої читачеві зброї автор згадує корди— бойові ножі з широким лезом та односторонньою заточкою (зокрема, від тієї назви походить слово «кортик») — та кортеласи (або інколи «корделанси», назву яких виводять від «великий ніж, корд») — короткі масивні шаблі, які часто застосовували під час абордажних боїв на морі.

…звукові ефекти флатуленції— флатуленція (від лат. flatus— «пердіж») — це надлишкове накопичення газів у кишечнику; інакше кажучи— метеоризм.

…прикінчив левкроту-людожерку— левкротою в античній (а надалі й у середньовічній) традиції називалася дивна хижа істота, про яку вперше говорить Пліній Старший у «Природничій історії», описуючи її таким чином: «Тварина, що має неймовірну швидкість; розміром вона з дикого віслюка, з ногами оленя, шиєю, хвостом та грудьми наче в лева, головою борсука, роздвоєним копитом, паща її розтягується до вух, а замість зубів одна суцільна кістка; кажуть, що ця тварина вміє наслідувати людський голос»; у середньовічних бестіаріях у левкроти замість борсукової нерідко з’являється кінська голова.

Трибунальський асесор— асесором (від лат. assessor— «засідатель») у Давньому Римі, як і в середньовічній управлінській системі називалася посада офіційного урядника, наділеного судовою владою; своєю чергою, трибунальським судом (або «коронним трибуналом») у Речі Посполитій від часів Стефана Баторія називалася вища судова апеляційна інстанція для шляхетських судів.

Інстигатор (від лат. instigio— «розпочати судову справу») — у судовій системі Речі Посполитої головний прокурор, який призначався на посаду королем та мав слідкувати за виконанням повинностей у королівстві, пов’язаних із королівським прибутком, а також справами державної зради й злочинами з боку офіційних посадовців.

…палюгу, товстезну, наче вимбовка кабестана— кабестаном у морській справі називається пристрій для перенесення вантажу (наприклад, якоря), і механізм цей складається з вертикального вала, на який намотується канат або ланцюг, кінець котрого кріпиться до вантажу; вимбовкою ж (від нідерл. winden— «навивати» та boom— «дерево») називається зйомний важіль, за допомогою якого крутять кабестан.

…група вагантів давала виставу— вагантами (від лат. vagantes— «ті, які мандрують») називалися мандрівні поети, здебільшого ті, які були монахами та виконували— спочатку— релігійні пісні; надалі до вагантів почали зараховувати й інші групи мандрівних представників творчих професій: акробатів, жонглерів тощо; прославилися складанням та виконанням гумористичних і сатиричних пісень і вистав (часто й сороміцького змісту).

…Тонтон Зрога, що зветься Ретіарієм, — у давньоримській традиції ретіаріями (від лат. rete— «сітка») називався окремий клас гладіаторів, озброєний характерним чином: сіткою та тризубом; з обладунку вони мали наруччя та наплічник, що прикривали ліву руку й ліву частину грудей; відповідно Тонтон Зрога озброєний цілком традиційно для свого прізвиська.

Кога— когою, або когом, у Середньовіччі називалося торговельне судно з високими бортами та однією щоглою; у нашій реальності активно використовуване в Ганзейському союзі.

…транспортний хольк— хольком (або ж халком) називався більший, ніж кога, корабель, найчастіше— у період Ганзейського союзу— з трьома щоглами, а тому з можливістю ставити більш складну вітрильну оснастку та ходити з більшою швидкістю.

…двісті лаштів завантаження— лашт (від нім. Last— «вантаж», «тягар») — міра ваги, що відповідала зерновому вантажу, що може вміститися в одному возі, запряженому четвіркою коней; використовувалася для позначення місткості суден у Балтійському регіоні; відповідає сучасній вазі приблизно у дві тони.

…на рейд саме заходить новіградський шкунер— шкунер (нідерл. Schoener, від якого, зокрема, походить і звична для нас «шхуна») — це різновид морського судна з двома чи трьома щоглами та косими вітрилами (на відміну від прямих вітрил холька чи коги).

…сто двадцять футів між штевами— штевнем називалася товста повздовжня колода, що є основою корабля та поєднує два штеви— кінці судна: форштевень (носову його частину) та ахтерштевень (кормову частину); по суті, ідеться про довжину судна від носа до корми.

…служить мені для дивінації— дивінацією (від лат. divinatio— «провіщую», «передбачаю») з часів античності називають різноманітні практики, пов’язані зі спробами передбачення майбутнього чи бачення минулого за допомогою магічних чи божественних дій та взаємодій.

Онейромантія (від давньогрец. oneiros— «сон» та manteia— «провіщення») — це мистецтво провіщення та передбачення за снами; могло бути як «пасивної» форми (пояснення зі снів третіх персон), так й «активної», пошукової, за якої пророчі сни бачить сам онейромант.

…сортілегія або клеромантія— клеромантія (від давньогрец. kleros— «доля», «жереб» та manteia— «провіщення») — практика ворожіння, під час якої застосовують кидання жереба, у ролі якого могли використовувати кістки або гральні кубики; сортілегією називалося ворожіння за текстами, у якому книжку треба розгортати навмання й шукати сенс у побачених словах чи реченнях.

…піромантія чи аеромантія— піромантія (від давньогрец. pyr— «вогонь» та manteia— «провіщення») — це ворожіння за допомогою полум’я (у яке треба було вдивлятися, досягаючи прозріння через медитацію); аеромантія (від давньогрец. aer— «повітря» та manteia— «провіщення») — провіщення за повітряними явищами, наприклад за хмарами, їхніми формами та траєкторіями руху.

…поєднаємо дивінацію з керауноскопією— керауноскопія (від давньогрец. keraunos— «грім» та skopеo— «споглядаю», «дивлюся») — це ворожіння за допомогою грому, коли його інтенсивність, сила чи пауза між блискавкою та звуком могли сказати ворожбитові про минуле чи майбутнє, щодо якого той ставив запитання.

…навчався всіх семи вільних мистецтв— у системі середньовічної освіти «сімома вільними мистецтвами» називали поєднання т. зв. трівіуму (граматика, логіка та риторика) й квадріуму (арифметика, геометрія, астрономія й музика) — базових дисциплін,