Моя СусІдка ВІдьма - Маріанна Ласкава
– Рома!
- Не ну що Соф? Це рано чи пізно сталося б, нехай дізнається зараз, і від нас особисто, і всім стане легше.
- я йому скажу Софія, але знай, Стас так просто не відступить, і тебе не відпустить, ще й до нього. - сказав Костя
- Це ми побачимо ще! – сказав Рома
- гаразд, ви тут закінчуйте, ну те що типу почали, і нам потрібно докладно обговорити справу про випадок зі Стасом, так що чекаю на Вас у кафе за столиком.. - сказавши це він пішов
- і що тепер?
- Все буде добре солодка моя.
- думаєш, він скаже Стасові?
- як на мене нехай скаже, тобі буде простіше.
- Ой, не знаю Ром ....
- так усе пішли, поговоримо про справу, а про особистий вечір.. або не тільки поговоримо…
- я не думаю що ввечері ми побачимо Ром.
- Побачимося.
- Але Стас, він же.
- до завтра буде тут
- навіть не вздумай Дідіков!
- я нічого не робив, так сказав його лікар, коли я питав про його стан, щоб зробити детальне обстеження.
- Ну тоді добре..
- Тепер приведи себе в порядок і пішли.
І я швидко поправила одяг, зачіску, і ми мовчки пішли туди.
Коли сіли Костя почав:
- і так я хочу знати, що Вам уже відомо пан інквізитор, про справу Стаса? Чи є якась інформація?
- вважаю те що і тобі.
- Значить поки нічого невідомо, так?
- так, можу тільки сказати, що його чекали, по колесах стріляли з однієї з вулиць по дорозі, щоб все зробити під аварію, але щось не спрацювало, або не було наміру вбити, а лише покалічити.
- як дізнаєтесь, дайте знати…
- звісно..
- а тепер вибачте, але нам із Софією пора!
- Дай нам п'ять хвилин
- добре, чекаю біля виходу.
На це я кивнула, і він пішов, а Рома сказав:
- Будь обережна добре?
- Ти знаєш ще щось?
- Поки ні, просто це тип ...
- Що?
- Він на тебе так дивиться. це… капець, та це просто бісить! Я не можу спокійно сидіти дивитись, як на тебе дивляться інші мужики!
Я на це засміялася, взяла його за руку, він у відповідь стиснув її міцніше, і сказала:
- до нього ревнощі недоречні Дідіков.. так що навіть не починай все це марення, це нічого не дасть!
- точно?
- Так!
- але не дай бог.
- Дідіков вгамуйся!
- Добре, тоді давай так, я заспокоюся, але за це ми побачимося сьогодні ввечері ...
- а якщо…
- я сказав, значить побачимось!
- але, а як же він, і охорона, і все інше?
- це мої проблеми, я все вирішу! Твоя справа лише зібратися і підготуватися і бути дуже сексі
- Ну як знаєш….
- я потім все тобі напишу
- добре…
- І Соф?
- Що?
- я зараз так хочу тебе поцілувати, знала б ти.
- знаю.. але нам не можна..
- Врахуй, скоро цьому буде кінець! І тоді я буду з тобою робити все, що захочу і коли, і де!
- не сумніваюся..
- Тоді до вечора моя солодка.
- Так, поки, Рома ...
І тільки я встала і хотіла йти, як він узяв мене за руку і сказав:
- я буду сумувати..
- я теж..
І я, незважаючи на нього і більше не обертаючись, пішла.
Підійшовши до Кості, він глянув на мене зло і мовчки, і пішов уперед, а я за ним.
Потім ми сіли в машину, за нами охорона і поїхали додому.
Вдома, я швидко вийшла з машини і втекла до себе щоб уникнути розмови, там закрилася, і лягла на ліжко, Олі сидів на підвіконні і просто спостерігав за цим усім, причому мовчки.
