Іскрані.Та, що прийшла із-за грані. - Айрін Єн Шанті

Вимовивши це, вона вся випросталася, а її очі заволокло білим туманом і ми почули:

Створивши дерево роду за день, 

Поєднавши в ньому було, є і буде -

Відкриєш ти своєї стихії двері

І світ про прориви забуде.

Після Орлана, повернулася в звичайний стан, і сказала:

- Сподіваюся, ви запам'ятали текст тому, що, зазвичай, я не пам'ятаю те, що говорю? 

- Я запам'ятала - відповіла на її питання я. 

- Добре - сказала вона - на сьогодні моя роль закінчена. Пам'ятай, що ми з тобою пов'язані і звернувшись до мене подумки, ти отримаєш відповіді. Зараз я йду. А вам, - звернулася вона до решти, але при цьому дивлячись на Нейтана - потрібно почути те, що вона скаже, повірити і не сумніватися в цьому не на мить. Як ти там говориш, Аріна? Ясних світил! - і просто зникла, залишивши нас всіх вповному подиві, і в замішанні, з незнанням як бути далі.

- Так, як і завжди! Наговорила вагон і маленький візок, а ви тут залишайтеся розгрібати - тихо сказала я крутячи в руках сувій, на якому не було ні місця де він відкривається, ні друку - і як я повинна його відкрити? - тільки я це подумала як в голові виникла відповідь: "Як тільки активуєш весь дар, він відкривається сам!"

- Дякую - машинально відповіла вголос.

- Аріна? - гукнув мене Стів.

- Я тут - відповіла - а так розумію, тепер моя черга вас дивувати?

Я сиділа деякий час, розмірковуючи про те, що саме повинна їм сказати? Що я можу їм довірити? І чого не варто говорити. Я відносилася до того типу людей, яким важко сходитися з новими людьми і відкриватися ім. У мене, як і у кожного, були таємниці, і я вважала за краще щоб деякі з них, так і залишалися таємницями. Але подумала, що дуже багато і довго доведеться розповідати. І тут у мене з'явилася одна думка: я колись читала, що ментальні маги можуть п рочитати людину, а потім транслювати це. Про що я і запитала у присутніх. Тепер на мене дивилося дев'ять ошелешених істот. І через кілька хвилин Нейтан сказав:

- Дозволь мені пояснити. Справа в тому, що це дійсно можливо зробити. Для того, щоб не порушити закон, ця процедура проводиться тільки з дозволом імператора і при абсолютно добровільній згоді того, кого будуть читати.

- Ну, з цим я так розумію проблем не буде: імператор тут і я даю свою згоду.

- Так це так! Але, є ще один момент ... як тобі сказати? - Було видно що він нервує і переживає - Аріна, проблема в тому, що той хто буде тебе читати, отримує повний доступ до твоєї пам'яті, але покаже він тільки те, на що ти даси добро.

Так, питання дійсно серйозне, але я розуміла, що це потрібно зробити тому, що далі ми просто не просунемося.

- Добре, Нейт ти можеш бути цим магом? - запитала я дивлячись на нього. Він був дуже здивований.

- Так звісно! Це величезна честь для мене! Я зараз же дам тобі клятву про нерозголошення - швидко промовив він, дістаючи кинджал.

- Стоп, не потрібно мені цієї твоєї клятви. Просто пообіцяй, якщо ти не зможеш прийняти все що побачиш, то просто відпустиш, а не вб'єш мене на місці.

По-моєму, я зламала всіх в цій кімнаті. Ну, крім Леона, він то прекрасно знав про що я говорю.

- Аріна! - почав було Нейт

- Ні! - перебила я його - просто пообіцяй!

- Клянуся! - серйозно сказав він і після його слів над ним спалахнула золота блискавка. 

- Як я розумію твоя клятва прийнята? - він кивнув. І я запитала - Що мені потрібно робити?

- Я, просто сяду біля тебе візьму за руки, а ти дивись мені в очі і думай про те, що повинні побачити інші. Я буду з усіх твоїх спогадів, виймати ці фрагменти і показувати. - він присів поруч і взяв мене за руки - Аріна, якщо захочеш це припинити просто говориш "вистачить" і я відразу зупинюся. Очі закриєш, як тільки я приберу свої руки, зрозуміла? Це важливо! 

- Так, я все зрозуміла! Я готова.

Я глянула в його очі, і зрозуміла, що: Так, йому я можу довірити своє життя!" Тому, я сміливо згадувала все, що тільки могла: від самого першого спогади мого дитинства, школа, інститут, перше місце роботи, перша любов перша і розчарування, рішення жити самостійно окремо від батьків, розставання з нареченим. Я зависла в цьому моменті і спеціально попросила щоб цей момент був показаний, тому, що знала: одному з присутніх це потрібно бачити, щоб він напевно зрозумів, про що я тоді говорила. Потім показала перше видіння про них в кабінеті ректора. Всі мої емоції і почуття з цього моменту, я показувала особливо чітко і в повній мірі, для того щоб кожен з них розумів, наскільки важливий він став у моєму житті. Таким чином, я показувала, що повністю відкрита для них, і що для мене вони стали найважливішими. І що з сьогоднішнього дня, і до останнього подиху - вони моє справжнє і моє майбутнє! Особливо яскраво і детально, я хотіла донести все Нейтану, щоб він побачив який важливий для мене, і щоб він відчув, що без нього я просто вже нічого не значу. 

У якийсь момент я зрозуміла, що показувати в принципі більше вже нічого. Тому, що то що для мене було цілим життям довжиною в тридцять років, для них це всього лише одну мить.