Гра престолів - Джордж Мартін
— МОРД, брутальний наглядач при замковій в’язниці.
Значні доми, що присягають Соколиному Гнізду: Ройс, Баеліш, Тягнидуб, Лович, Черленець, Корбрей, Видзвін, Мелкольм, Герсі.
Дім Таллі
Таллі ніколи не правили як королі, хоча тисячу років сиділи на багатих землях і мали за стіл великий та значний замок Водоплин. На час Завоювання річковий край належав Гаренові Чорному, королю Залізних островів. Дід Гарена, король Гарвин Твердорукий, відібрав Тризуб у штормового короля Арека, чиї пращури за попередні триста років звоювали усю землю до Перешийка і вбили останнього зі старих річкових королів. Марнославний та кровожерливий свавільник, Гарен Чорний не викликав великої любові в своїх підданих, тому багато річкових панів перебігли від нього до Аегона. Першим серед них був Едмин Таллі з Водоплину. Коли Гарен разом із нащадками загинув у палаючому Гаренголі, Аегон віддячив домові Таллі, поставивши князя Едмина зверхнім володарем та намісником над усіма землями вздовж Тризуба і примусивши решту річкового панства присягнути йому на вірність.
Знак Таллі — пструг у стрибку, срібний, на полі з лазурових та черлених хвиль. Гасло Таллі — «Родина, обов’язок, честь».
Князь ГОСТЕР ТАЛЛІ, господар на Водоплині;
+ його дружина, {пані МІНІСА, з дому Вент}, померла з пологів;
+ їхні діти:
— КЕТЛІН, старша дочка, одружена з князем Едардом Старком;
— ЛІЗА, молодша дочка, одружена з князем Джоном Арином;
— пан ЕДМУР, спадкоємець Водоплину;
+ його брат, пан БРІНДЕН, на прізвисько Чорноструг;
+ його чадь:
— маестер ВИМАН, радник, цілитель і вчитель;
— пан ДЕСМОНД ГРЕЛ, майстер-мечник;
— пан РОБІН РИГЕР, сотник замкової сторожі;
— УТЕРИД ВОЗНЯК, управитель Водоплину;
+ його лицарі та значкові пани:
— князь ЯЗОН МАЛІСТЕР, господар на Морестражі;
— — ПАТРЕК МАЛІСТЕР, його син та спадкоємець;
— князь ВАЛЬДЕР ФРЕЙ, господар Переїзду;
— — його численні сини, онуки та байстрюки;
— князь ДЖОНОС БРАКЕН, господар на Камінному Заплоті;
— князь ТИТОС ЧОРНОЛІС, господар на Крукоберігу;
— пан РАЙМУН ДАРРІ;
— пан КАРИЛ ВАНС;
— пан МАРК ДУДАР;
— княгиня ШЕЛЛА ВЕНТ, господарка на Гаренголі;
— — пан ВІЛІС ВОД, лицар у її службі.
Менші доми, що присягають Водоплинові: Даррі, Фрей, Малістер, Бракен, Чорноліс, Вент, Ригер, Дудар, Ванс.
Дім Тирел
Тирели піднеслися до княжої влади з колишніх урядовців при королях Обширу, чиї володіння обіймали широкі плодючі рівнини на південний захід від Дорнійського Порубіжжя і Чорноводи аж до берегів Західного моря. З жіночого боку вони заявляють права на походження від Гарта Зеленорукого, короля-тепличника з першолюдей, який носив вінця з виноградної лози та квітів, і за якого земля буяла цвітом і родила нечувані врожаї. Коли останній король старої династії, Мерн, загинув на Полум’яному Полі, його підстолій Гарлен Тирел відкрив ворота замку Вирій перед Аегоном Таргарієном і присягнув тому на вірність. Аегон віддав йому в дідицтво замок, а заразом і владу над Обширом.
Знаком Тирелів є золота троянда на зеленотравному полі. Гасло дому: «Зростай, наша сила».
Князь МЕЙС ТИРЕЛ, господар на Вирії, Оборонець Півдня, Захисник Порубіжжя, Воєвода Обширу;
+ його дружина, пані АЛЕРІЯ, з дому Вишестраж на Старограді;
+ їхні діти:
— ВІЛАС, старший син, спадкоємець Вирію;
— пан ГАРЛАН, на прізвисько ГАРТОВАНИЙ, другий син;
— пан ЛОРАС, Лицар Квітів, наймолодший син;
— дочка МАРГЕРІЯ, дівчина чотирнадцяти років;
+ його мати-вдовиця, пані ОЛЕНА з дому Рожвин, на прізвисько Колюча Королева;
+ його сестри:
— МІНА, одружена з князем Пакстером Рожвином;
— ЯННА, одружена з паном Джоном Фосовеєм;
+ його дядьки:
— ГАРТ, на прізвисько Гидкий, великий підчаший Вирію;
— — його сини-байстрюки, ГАРС та ГАРЕТ БУЙЦВІТИ;
— пан МОРИН, тисяцький міської варти Старограду;
— маестер ГОРМОН, вчений у Цитаделі;
+ його чадь:
— маестер ЛОМИС, радник, цілитель і вчитель;
— ІГОН ВИРВЕЛ, сотник замкової сторожі;
— пан ВОРТІМЕР ЖУРАВ, майстер-мечник;
+ їхні лицарі та значкові пани:
— князь ПАКСТЕР РОЖВИН, господар на Вертограді;
— його дружина, пані МІНА, з дому Тирел;
— їхні діти:
— — пан ГОРАС, жартома прозваний Карасем, близнюк Гобера;
— — пан ГОБЕР, жартома прозваний Бобром, близнюк Гораса;
— — ДЕСМЕРА, дівчина п’ятнадцяти років;
— князь РАНДИЛ ТАРЛІ, господар на Рогошпилі;
— — СЕМВЕЛ, його старший син, на службі в Нічній Варті;
— — ДІКОН, його молодший син, спадкоємець Рогошпиля;
— АРВИН ДУБОСЕРД, господиня у Стародубі;
— князь МАТІС РЯБИН, господар на Золотогаї;
— князь ЛЕЙТОН ВИШЕСТРАЖ, Голос Старограду, господар Порту;
— пан ДЖОН ФОСОВЕЙ.
Найвідоміші значкові доми, що присягають Вирієві: Вирвел, Дубосерд, Вишестраж, Журав, Тарлі, Рожвин, Рябин, Фосовей, Мулендор.
Дім Грейджой
Грейджої з Пайку ведуть своє походження з прадавнього роду Гереїв, знаного ще з Віку Звитяжців. За переказами, король Герей правив не тільки західними островами, але й самим морем, узявши русалку собі за дружину.
Тисячі років наскочники із Залізних островів — яких пограбовані віддавна величали «залізняками» — наганяли жаху на морський простір, доходячи аж до Ібен-Порту та Літніх островів. Пишалися вони завзяттям у бою та своїми священними свободами. Кожен острів мав окремого «короля над сіллю» та «короля над скелею». Верховний король островів обирався з-поміж їх числа, аж поки король Уррон не зробив свій престол спадковим, винищивши інших королів, що зібралися на вибори. Але й династії Уррона поклала край андальська навала на острови за тисячу років по тому. Тоді Грейджої, подібно до інших острівних князів, одружилися з загарбниками.
Залізні королі простягали свою владну руку далеко за межі самих островів, щоб вогнем та мечем викраяти собі королівство з материку. Король Кворед небезпідставно хвалився, що його накази «чують усюди, де плеще солона вода і хвилі котяться на берег». Щоправда, у наступні століття Кворедові нащадки втратили Вертоград, Староград, Ведмежий острів та більшу частину західного узбережжя. І все ж до часу, коли прийшов Завойовник, король Гарен Чорний правив на усіх землях між горами, від Перешийку до Чорноводи. Та коли Гарен разом із синами загинув при падінні Гаренголу, Аегон Таргарієн віддав річковий край у дідицтво дому Таллі, а вцілілому панству Залізних островів дозволив поновити стародавній звичай і обрати собі правителя. Саме тоді залізняки обрали урядувати над собою князя Вікона Грейджоя.
Знаком Грейджоїв є золотий кракен на чорному полі. Гасло дому: «Ми не сіємо».
Князь БАЛОН ГРЕЙДЖОЙ, господар на Залізних островах, Король над Сіллю та Скелею, Син Морського Вітру, Великий Жнець Пайку.
+ його дружина, пані АЛАНІС, із дому Харло;
+ їхні діти:
— {РОДРІК}, старший
