💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Фентезі » Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія - Террі Гудкайнд

Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія - Террі Гудкайнд

Читаємо онлайн Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія - Террі Гудкайнд
була відсутня магія, — вона для нього була дивиною. У певному сенсі, в цьому була його сила, бо його розум не сковували упередження і штампи, і він був готовий неупереджено дивитися на будь-яке явище. А багато з того, з чим вони стикалися, було зовсім новим і не мало аналогів.

Будь-який прояв магії здавався Річарду незвичайним.

— Як ти думаєш, що ми повинні робити? — М'яко запитала вона.

— Те ж, що і збиралися, — він озирнувся через плече на Кару, що йшла на досить великій відстані зліва від них. — Мабуть, це пов'язано з тим, про що ми домовилися.

— Кара тільки хотіла захистити нас.

— Я розумію. І хто знає, а раптом, якби вона не торкнулася тієї статуетки, було б гірше. Можливо, завдяки Карі, у нас ще є запас часу.

— Ти думаєш, у нас все ще є час? — Келен сковтнула, відчуваючи жах, що піднявся трімким вихором всередині.

— Давай подумаємо. Адже у нас поки немає упевненості в тому, що це насправді означає.

— Коли висипається весь пісок, не може бути двох тлумачень: це завжди означає, що гусак готовий, — майже приречено вимовила Келен.

— Ми знайдемо відповідь, — підбадьорив її Річард.

— Обіцяєш? — У питанні була надія.

Річард простягнув руку і ласкаво торкнувся шиї дружини.

— Обіцяю.

Келен любила його посмішку, яка віддзеркалювала світло душі, сяюче в його очах. В глибині душі вона знала, що чоловік завжди тримає слово. В його очах промайнуло щось, що відвернуло думки Келен від питання, яке вона хотіла поставити — про те, чи прийде відповідь вчасно і чи допоможе вона їм.

— У тебе болить голова, так? — Запитала Келен.

— Так, — посмішка згасла. — Не так, як раніше, але, я впевнений, з тієї ж причини. Дар.

— Чому ти вирішив, що голова у тебе болить по іншому? І якщо біль відрізняється, звідки ти знаєш, що вона викликана тим же?

Річард задумався.

— Пам'ятаєш, як я пояснював Дженнсен, що дар слід врівноважувати, і що саме тому я не їм м'яса? — Келен кивнула, і він продовжив. — Вона стала сильнішою саме в той момент.

— Головні болі, навіть такі, як у тебе, можуть бути дуже різними.

— Ти не зовсім розумієш… — Річард звів брови, підшукуючи слова. — Бачиш, коли я говорив або тільки думав про необхідність не їсти м'ясо, не знаю чому, але біль посилився.

— Тобто ти думаєшш, що твій дар за допомогою головного болю вселяє тобі важливість його урівноваження? — Недовірливо перепитала Келен.

Річард провів рукою по волоссю.

— Не знаю. Я просто не можу все це зрозуміти. Але коли намагаюся заглибитися в роздуми про те, як домогтися рівноваги в битві, яку я веду, біль стає ще більш жорстокою і майже нестерпною. І, до речі, — додав він, — схоже, що порушився зв'язок між мною і магією меча.

— Що? Як це може бути? — Келен намагалася стримати тривогу у голосі.

— Не знаю.

— Ти впевнений?

Він відчайдушно потряс головою.

— Не зовсім. Але вона змінилася, і я відчув це сьогодні вранці, коли виймав меча. Магія меча піднімалася ніби неохоче.

— Можливо, це якось пов'язано з тим, що і біль змінилася, — Келен на хвилину задумалась. — Може, це й не наслідок дару.

— Що б не змінювалося зараз, я думаю, саме дар тому причиною, — вимовив Річард. — З кожним разом напади стають все більш нестерпними.

— Що ти збираєшся робити?

— Зараз у нас немає вибору, — Річард підняв руки вгору і безсило впустив їх. — Ми повинні виконати те, що намірилися.

— Ми можемо попрямувати до Зедда. Якщо ти правий, і дар всьому причиною, тоді він повинен знати, що робити. Дід може допомогти.

— Келен, ти щиро віриш в те, що ми встигнемо Приїхати в Ейдіндріл вчасно? Не кажучи про все інше, і навіть якщо бути впевненим в тому, що біль викликає саме дар… Мила, я би швидше за все помер в дорозі, адже нас і Ейдіндріл розділяють тижні шляху. І це не беручи до уваги, наскільки складно минути армію Джегана, яка заповнила всі Серединні землі, а особливо околиці Ейдіндріла.

— Але його може там і не бути.

Річард штовхнув черговий камінь.

— Ти думаєш, Джеган залишить Замок Чарівників разом з тим, що там зберігається? Піде і буде чекати, поки ми знайдемо шлях застосувати стародавню магію проти нього? Зедд — Чарівник Першого Рангу. З його здібностями захистити Вежу не так вже й важко. До того ж з ним Еді. Стара відьма могла б і наодинці відстояти таке місце, як Замок. Крім того, Зедд знає, що значить Замок для Джегана, і чого можна очікувати, якщо б імператор до неї добрався. Так що у що б то не стало Зедд буде стояти там, поки живий.

— Джегану ні за що не подолати захисту Замку, — вимовила Келен. — А облогу вони можуть і відкласти. Джеган, швидше за все, не стане втрачати час дарма і марно тримати армію, якщо зрозуміє марність своїх спроб.

— Може, ти й права; але все одно — місто занадто далеко.

«Занадто?» — Келен схопила Річарда за руку і зупинила.

— Сильфіда! Якщо б ми знайшли один з її колодязів, ми могли б скористатися Сильфідою. Тут, в Старому світі, є колодязь — в Танімурі. Це набагато ближче, ніж дорога до Ейдіндріла.

Річард подивився на північ.

— Це може спрацювати. Нам не доведеться ховатися від армій Джегана. Ми могли б виявитися відразу в Замку Чарівників, — він обійняв її за плечі. —

Відгуки про книгу Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія - Террі Гудкайнд (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: