Екст - Геннадій Обушній

Аж раптом усі підхопилися зі своїх місць і оточили капітана. У неймовірному галасі, що зчинив натовп збуджених жінок, Улісс вловив, що запитують одне:

— А хто буде — хлопчик чи дівчинка?

Улісс не стримався і заіржав, мов дракон-пересмішник:

— Ну ви й дурепи, вибачте! Це все, що вас цікавить?

— Але це ж найголовніше! Як ви цього не розумієте!

— Дівчата, я поки не знаю. Рада зачинилась в катері Кая і не виходить. У мене з нею розмова не вийшла, так що питайте самі. А я повернуся хвилин за двадцять.

Улісс вийшов, взяв склянку гарячого напою і пару бутербродів. Коли повернувся в Білий зал, його м’яко випровадили з проханням повернутися години через чотири. Йдучи, злегка ошелешений капітан помітив, що до Білої зали пливе об’ємний кухонний контейнер. Теж зголодніли, одначе! Гарна ознака.

Капітан знову сів у глайдер і продовжив свою інспекцію. Факт чисто жіночих зборів заінтригував екіпаж, раніше такого не було. Ніхто нічого не розумів, але питати у капітана не наважувалися.

Нарешті виник виклик. Говорила Рут, планетолог і найстарша серед жінок. Вдома вона залишила чоловіка, трьох дітей і стільки ж онуків. Ймовірно, це була її остання експедиція — час на спокійну роботу. Не любить форму і уникає її за будь-якої нагоди. Віку не соромиться, невисока, струнка, але аж ніяк не тендітна. Не красуня, але безумовно приваблива.

— Сер, на сьогодні ми закінчили.

— На сьогодні?! Що, передбачається продовження?

— Вибачте, сер, буде обов’язково. Ми виробили певну позицію і беремо тайм-аут на добу. Кожна з нас має осмислити ситуацію загальну і особисту. А зараз ми розійдемося по робочих місцях.

— Що з Радою?

— Поки залишається в катері.

— Рут, це не зруйнує порядок на кораблі? Я не допущу анархії.

— Сер, ви самі нас зібрали. Непокори або бунту не відбувається. Так що не поспішайте з висновками, капітане.

Вона має рацію, хай йому грець. Гаразд, хай думають.

Жінки розійшлися по крейсеру і чесно відпрацювали свої вахти. Від них віяло якоюсь похмурою агресивною піднесеністю, що різко контрастувала з апатією чоловіків. Невідомо, що відбувалося в екіпажі, але, мабуть, жодна з них не бовкнула зайвого про події в Білій залі.

А ось Уліссу нарешті почали задавати питання. Увечері кожен рапорт начальників служб закінчувався безневинною фразою на кшталт «Чи ставити завтра жінок в вахту?».

Вранці крейсер вже тихо гудів. Чоловіча частина впівголоса обговорювала дивну поведінку жінок — мовчать, огризаються і працюють за трьох.

В обід прекрасна половина запаслася їжею і знову зачинилась у Білій залі. Під вечір прийшов виклик від Рут.

— Сер, просимо прийняти невелику делегацію, уповноважену нашими зборами.

— Скільки вас буде?

— Троє.

— Тоді чекаю у себе в каюті.

Подивимося, що принесуть у дзьобі.

Увійшла Рут і двоє молодих дівчат. Здається, одна з групи соціологів, а друга точно з технічної команди.

— Проходьте. Сідайте. Кажіть.

Рут зітхнула і витримала секундну паузу.

— Сер, рятувальної експедиції не буде, якщо вдома справи кепські. Вже два місяці на всіх каналах зв’язку порожньо. Якщо дотримуватися прийнятого плану повернення, то додому повернеться екіпаж, нездатний принести потомство. І крейсер в непередбачуваному технічному стані. Засновувати колонію і відновлювати цивілізацію буде нікому і нічим. Отже, план містить ризик повної загибелі, тому ми його відкидаємо по праву статі, відповідальної за продовження роду. Згідно з Кодексом, найцінніше у Всесвіті, крім самого Всесвіту, — це Життя. Воно повинне тривати.

Рут замовкла. Улісс теж. «Вони думають так само, як і я. Хоча такої аргументації не було вже давненько».

— Що пропонуєте?

— Капітане! Згадайте, яким вирішальним аргументом ви відхилили пропозицію заснувати колонію тут.

— Пам’ятаю. Як ділити жінок при такому дисбалансі статей?

— І ви були праві як командувач і як чоловік.

— Що ти маєш на увазі, Рут?

— А ось що. У такій ситуації логічніше віддати право вибору жінкам, як меншості. На владу ми не претендуємо, так що про повернення до матріархату не йдеться.

Улісс давно знав Рут. Обоє все життя працювали в просторі і періодично перетиналися. Кілька разів працювали в одних експедиціях, зустрічалися в реабілітаційних центрах. При зустрічах віталися, посміхалися, десяток стандартних питань — звідки, куди, сім’я, діти, здоров’я, спільні знайомі. Він вважав Рут сухуватою, трохи замкненою, незворушною академічною дамою, позбавленою лідерських якостей. Зараз же перед ним сиділа інша людина. Що з неї злетіло, а що вилізло? Розберемося пізніше.

— Продовжуйте, Рут.

— Стартувати додому намічено за рік, після консервації і повернення паливної експедиції. Правильно?

— Так.

— У такому разі ми пропонуємо за час, що залишився, створити і, при бажанні, узаконити якомога більше сімейних пар з правом народження 3-4 дітей.

Чогось подібного слід було очікувати. Тому Улісс не здивувався.

— Що робити з іншими чоловіками?

— Ляжуть в анабіоз. Сімейні пари виростять дітей і теж підуть спати. Серед дітей буде приблизно 75% дівчаток. З анабіозу піднімемо необхідну кількість чоловіків і через п’ять поколінь дисбаланс статей зникне.

— Конфлікти? Трикутники?

— Конфлікти ваші, трикутники наші.

— Скільки перших пар прогнозуєте?

— Всі наші дівчата здорові і... дієздатні. У трьох важкі психологічні проблеми. Тож можливі мінімум 70 пар.

— З чого пропонуєте почати, Рут?

— Сер, тут починаються ваші повноваження. Тільки командир експедиції може змінювати Регламенти.

— І що, на вашу думку, я маю змінити?

— Дозволити шлюби на борту.

— Але половина екіпажу вже має сім’ї вдома! Як бути з ними?

— У всіх є право вибору. А знаєте, командоре, життя само розбереться.

Розбереться?! Вже починає! Тільки недавно прийняли важке рішення йти додому, економлячи ресурси і спалюючи життя! Тільки б дійти! Будь що буде, тільки б ще раз побачити рідні світи! Але минуло всього два місяці, і життя почало свою непередбачувану гру. Однією іскрою спалило старий план і запалило щось нове, сліпуче і непрогнозоване. Спокійно, капітане. А що, власне кажучи, відбувається? Чи ж може бути гірше? Просто буде по-іншому. Інтуїція підказує, що жінки праві.

Відпустив жінок і включив інтерком.

— Усім чоловікам, вільним від вахти, зібратися о 21.00 в спортивному центрі.

Улісс за п’ять хвилин не поспішаючи виклав присутнім нову стратегію експедиції. До аудиторії не одразу дійшов сенс сказаного. Правду кажуть, що в критичній ситуації жінка мислить швидше.

— Питання є? Ні? Тоді добу на роздуми. Завтра тут же в цей же час.

На ранок з’явилися перші ознаки бродіння в