Olya_#1 - Володимир Худенко
Оля нетерпляче двічі клацнула пальцями, перебиваючи безглузду балаканину.
— Кайле, я б просила вас бути уважнішим — у нас немає часу розжовувати все до манної каші.
— Що не так?.. — розгубився десантник.
— Усе, — нетерпляче махнула рукою Оля. — Ваші висновки — цілковита нісенітниця. Окрім того, що архів пошкоджено, але це очевидно.
— Просвітіть мене, — сумирно кивнув він.
— Цей архів не має стосунку до General Biology, і це абсолютно точно.
— Чому так?
— Почнемо спочатку, з картинок. Чому науковий співробітник General Biology не має у своєму розпорядженні придатних зображень? 3-D проекцій, сканів, повної розшифровки ДНК — всього на світі?.. Цих істот розробляла General Biology — якого біса співробітник корпорації користується якимись калічними замальовками в редакторі, аби описати цих істот?
— Припустімо переконали — що далі?
— О, а далі ще цікавіше!.. Далі текст. Перечитайте його ще раз і зрозумійте врешті, що його автор не лише не співробітник General Biology, а й узагалі не науковець.
І Оля таки почала йому розжовувати…
— «…Має близько двох десятків погано досліджених підвидів», — що це за ідіотська фраза? Якщо цими клятими підвидами мають бути під зав’язку ЗАБИТІ всі бази даних корпорації. Послухайте, ви — офіцер СБ ООН. Думаю, що в вашій роботі ви стикаєтесь ніяк не з меншою кількістю безглуздої писанини, ніж я в своїй. Коли треба ретельно фіксувати кожен свій крок, і рух, і подих…
— Що є, те є…
— Отож бо й воно! А тут гіпотетичний співробітник корпорації, виходить, не уявляє, що діється на їхньому пріоритетному об’єкті… Для чого він у такому разі взагалі все оце пише?
— Ну припустімо, — Кайл тяжко крутнув головою.
— Далі те саме… «Вид мало описаний та несертифікований, імовірно, походить від…», — що це в дідька за «імовірно»? Оцим-от «імовірно» майорить увесь клятий текст… «імовірно, далекий нащадок», «імовірно, є далеким нащадком», «Імовірно, є напрочуд агресивною…». І знов оце от: «Вивчені напрочуд слабо», «імовірно, виконують роль крил», «Достовірно невідомі причини подібного явища» і таке інше. Це писав співробітник корпорації? Науковець? Зверніть увагу на сам стиль записів, на термінологію, на все на світі…
Кайл кивнув.
— А тепер повернемось до зображень… Що ви бачите на позиціях «Печаль-трава» та «Високогірна глиця»?
— Печаль-траву та глицю… — не розуміючи, вивів Кайл.
— В принципі, правильно, — кивнула Оля. — Це фотки з Окі.
— Та ну?..
— Перевірте, як хочете… А разом переконайтеся в тому, що записи про бабку Фіцжеральд та центаврійську зоряницю — це стислий переклад статей звідти ж.
Кайл вирячився на Олю.
— Почекайте-но… Значить, висновок такий, що ця людина, цей автор, слабо поінформований про…
— Ні-ні, — вона безцеремонно перебила його. — Я так не сказала. Я лише сказала, що ця людина не є науковцем і не є співробітником General Biology, а це різні речі. Ця людина була поінформована більше за нас обох разом узятих.
— Почекайте… — він тяжко задумався. — Я не розумію…
— От, — тріумфально кивнула Оля. — А мали б. Симптоматично вже те, що ви не вважали за потрібне хоча б запам’ятати ім’я автора цих записів — а воно там зазначене. І ви мали запам’ятати це ім’я, бо ця особа має ключове для нас значення. Вона була на планеті вже після війни, після евакуації учених, судячи зі стилю письма та матеріалів з Окі, — подивіться на версії правок зображень у мережі! — вона була тут і нишпорила на покинутих об’єктах — саме звідти походить її вражаюча поінформованість…
— Почекайте… — він знов крутнув головою. — Ні, знов не розумію — звідки такі висновки?..
- Із директорії! — нетерпляче простогнала Оля. — Дивіться ж!.. Вам відома бабка під назвою «райка» або «маскот»?
— Ну так, — кивнув лейтенант. — Я сам марсіанин, але мати з Нью-Аргентини, вони там водяться і дошкуляють, там їх якраз «райками» кличуть…
— Що значить це слово «райка»?
— Ну бабка ж так називається…
— Ні, бабка називається «бабкою Фіцжеральд», це її офіційна назва, а «райка» — це прізвисько, сленгова назва…
— Ну?
— Турну! — Оля несильно штурхонула десантника по нагрудній пластині. — Подивіться на записи — кожна з тварин чи рослин, навіть ендемічна, має СЛЕНГОВІ назви, навіть по кілька їх варіантів!.. Звідки стороння людина могла їх дізнатись?? Ще й через десятиліття після евакуації планети…
Кайл мовчав.
— Від людей із корпорації або з об’єктів на поверхні планети. Якби вона контактувала з корпорацією, то дані були б більш вичерпні. Не було б оцих усіх «імовірно» і тому подібного. Хаотичність та фрагментарність даних свідчить, що вони отримані де прийдеться, навмання скомпоновані — результат цієї роботи ми й бачимо.
- І ви зробили ці висновки, відштовхуючись від сленгової назви бабки?..
— В основному від болотного латаття… — зітхнула Оля. — Дуже вже специфічне оце його найменування «лілія переселення». Виглядає так, що малось на увазі переселення на планету науково-дослідного персоналу корпорації. Можливо, назву приурочили до якоїсь його річниці або типу того — немає сенсу гадати, та й навіщо? Якщо в тексті прямо вказано на правильність моїх висновків.
— Де?
— Я ж просила вас бути уважнішим, — Оля всміхнулась дещо зверхньо. — зверніть увагу на фрази «у вцілілих фрагментах внутрішньої кореспонденції корпорації» та «Судячи з фрагментів кореспонденції General Biology…»
— Чорт, точно… — лейтенант втомлено потер скроні.
- І ще одна деталь — вона нам знадобиться надалі. Поверніться до картинок, бачите оці нечіткі та розмиті?
— Так, і що?
— В принципі, ви не маєте цього знати, тут потрібні професійні навички… — Оля ще всміхнулась. — Але я подумала, що раз ви вже практикували злиття особистості з сектанта на отій пустельній планеті, то, можливо, здогадаєтесь…
— Кажіть уже, я переможений!..
Кайл так само несильно штурхонув Олю в груди.
— Ці зображення злиті з мозку іншої людини. Погана якість викликана тим, що ЦНС, із якої виконували злиття, була «чистою», себто геть не мала ніяких імплантів…
— Почекайте… — Кайл забігав очима. — Оця… Ешлі Нолан, так?
— Так.
— Вона взяла ці зображення зі стороннього мозку? Тут на планеті, чи що?
— Так.
— Чий же це був мозок?
Оля таємниче всміхнулась.
— Не квапте події… Вивчіть оці три директорії. Це з відновленого капітаном терміналу. Ним послуговувались пірати.
Оля скинула йому останні дані і додала, поки він передивлявся:
— Стосовно карт — не буду вас перевантажувати. Скажу лише, що на картах Ешлі Нолан, імовірніше за все, позначені об’єкти, де вона побувала. В усякому разі, чотири з них точно співпадають з об’єктами, вказаними у відкритих джерелах, ну себто в Окі — Небраска-дельта, Олд Небраска, Космодром Омаха, Волт Сіті…
14.
