Статут про управління Української Православної Церкви - Автор невідомий - Релігія
57. У разі переобрання всього складу Парафіяльної ради, а також переобрання чи смерті голови Парафіяльної ради, Парафіяльні збори утворюють тимчасову комісію з трьох осіб. Комісія складає акт про наявність коштів та парафіяльного майна. Парафіяльна рада або її голова приймає матеріальні цінності на підставі такого акта.
IХ. Монастирі1. Монастир — це церковна установа, в якій мешкає і здійснює свою діяльність чоловіча або жіноча громада, що складається з православних християн, які добровільно обрали чернечий спосіб життя заради духовного та морального вдосконалення.
2. Питання про відкриття монастирів вирішується Священним Синодом Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України за поданням єпархіальних архієреїв.
3. Монастирі проголошуються ставропігійними за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України при дотриманні канонічної процедури.
4. Ставропігійні монастирі перебувають під наглядом та канонічним управлінням Митрополита Київського і всієї України.
5. Єпархіальні монастирі перебувають під наглядом та канонічним управлінням єпархіальних архієреїв.
6. Монастирі Української Православної Церкви є спільножитніми.
7. Монастирі поповнюються згідно з розпорядженням єпархіального архієрея особами православного віросповідання, які бажають вести чернечий спосіб життя.
8. Перехід до іншого монастиря та відрахування з монастиря відбуваються на підставі рішення настоятеля, настоятельки чи намісника, яке ухвалюється єпархіальним архієреєм.
9. У своєму житті та діяльності монастирі керуються положеннями Статуту про управління Української Православної Церкви, «Положенням про монастирі та чернецтво», Уставом внутрішнього життя, ухваленим єпархіальним архієреєм та власним Статутом, зареєстрованним в органах державної влади.
10. У встановленому законом порядку монастир може отримати від органів державної влади у власність або в користування храми, церковне начиння, житлові приміщення та господарські будівлі і відповідає за збереження цього майна.
11. У встановленому законом порядку монастир може купувати, будувати або орендувати будинки чи інші приміщення для своїх потреб, орендувати землю та купувати необхідне майно.
12. Монастирі можуть мати подвір'я (скити). Подвір'ям (скитом) називається розташований за межами монастиря храм з житловими та іншими приміщеннями, що перебуває в його віданні. Діяльність подвір'я (скита) регламентується «Положенням про монастирі та чернецтво», а також Статутом того монастиря, до якого дане подвір'я (скит) належить. Подвір'я (скит) перебуває в юрисдикції того ж архієрея, що й монастир. За богослужінням у храмі подвір'я (скита) підноситься як ім'я єпархіального архієрея, так і ім'я архієрея, на території єпархії якого розташоване подвір'я (скит).
13. У випадку припинення існування монастиря розпорядження власністю, що йому належить, здійснюється згідно з його Статутом і чинним законодавством за участі церковної влади.
Х. Духовні навчальні заклади1. Духовними навчальними закладами Української Православної Церкви є вищі та середні спеціальні навчальні заклади, які готують священно-церковнослужителів, богословів і церковних працівників.
2. Духовні навчальні заклади перебувають під наглядом Митрополита Київського і всієї України, який звершується через Учбовий комітет при Священному Синоді Української Православої Церкви.
3. Духовні начальні заклади належать до канонічної юрисдикції того єпархіального архієрея, на території єпархії якого вони розташовані.
4. Духовні навчальні заклади засновуються згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви за клопотанням єпархіального архієрея, підтриманого Учбовим комітетом.
5. Духовні навчальні заклади у своїй діяльності керуються положеннями Статуту про управління Української Православної Церкви, власним Статутом та внутрішнім Уставом, ухваленими Священним Синодом і затвердженими єпархіальним архієреєм.
6. Духовний навчальний заклад може отримувати від органів державної влади у власність або в користування храм, церковне начиння, бібліотеку та інше майно і відповідає за збереження цього майна.
ХІ. Братства і сестринства1. Братствами і сестринствами є добровільні об'єднання православних християн. Мета діяльності братств і сестринств полягає у сприянні церковній ієрархії у звершенні спасительної місії Церкви в суспільстві. До завдань братств і сестринств належить піклування про підтримання храмів у належному стані, справи милосердя й доброчинності, релігійно-моральне просвітництво та виховання.
2. Братства і сестринства не можуть займатися політичною діяльністю.
3. Братства і сестринства можуть бути парафіяльними, єпархіальними та всеукраїнськими:
а) Парафіяльні братства і сестринства утворюються парафіянами певної парафії за згодою настоятеля та з благословення єпархіального архієрея. Начальницький нагляд за парафіяльними братствами і сестринствами здійснює настоятель парафії.
б) Єпархіальні братства і сестринства утворюються з благословення єпархіального архієрея, який здійснює начальницький нагляд за ними.
в) Всеукраїнські братства і сестринства утворюються з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, який здійснює начальницький нагляд за ними.
4. У своїй діяльності братства і сестринства керуються Статутом про управління Української Православної Церкви, постановами Соборів Української Православної Церкви та Соборів єпископів Української Православної Церкви, постановами Священного Синоду Української Православної Церкви, рішеннями єпархіального архієрея та настоятеля парафії (для єпархіальних і парафіяльних братств і сестринств), а також власним Статутом.
5. У разі порушення братствами чи сестринствами віронавчальних, канонічних або церковно-дисциплінарних норм, а також у випадку, коли їхня діяльність не відповідає задекларованим меті та завданням, єпархіальний архієрей має право відкликати своє благословення на діяльність братства чи сестринства.
XII. Майно, засоби і кошти1. Порядок володіння, користування та розпорядження майном і будівлями релігійними організаціями Української Православної Церкви визначається їхніми Статутами та чинним законодавством
2. Будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, кошти та інше майно, набуте Київською Митрополією Української Православної Церкви, синодальними установами, управліннями єпархій, парафіями, монастирями, духовними навчальними закладами, місіями, братствами і сестринствами Української Православної Церкви, створене ними за рахунок власних ресурсів, пожертвуване громадянами, підприємствами та організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом, є їхньою власністю.
3. Питання, пов'язані з володінням