Статут про управління Української Православної Церкви - Автор невідомий - Релігія

9. Парафіяльні храми, молитовні будинки та каплиці влаштовуються з благословення єпархіального архієрея та з додержанням установленого законом порядку.

10. Парафія керується настоятелем, Парафіяльними зборами та Парафіяльною радою.

11. Парафія відраховує кошти на єпархіальні потреби в порядку і розмірах, встановлених органами єпархіальної влади.

12. Контролюючим органом фінансово-господарської діяльності Парафії є Ревізійна комісія.

13. Парафію очолює настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і парафією. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею.

14. Настоятель відповідає за правильне, згідне з Церковним Уставом, звершення богослужінь, за церковну проповідь, релігійно-моральний стан та відповідне виховання парафіян. Він повинен добросовісно виконувати всі богослужбові, пастирські та адміністративні обов'язки, визначені його посадою, згідно з церковними канонами та полженнями Статуту про управління Української Православної Церкви.

15. До обов'язків настоятеля належить:

а) керівництво причтом у виконанні ним богослужбових та пастирських обов'язків;

б) нагляд за належним станом храму, за його начинням та вбранням, а також за наявністю всього необхідного для здійснення богослужінь відповідно до вимог богослужбового Уставу та вказівок священноначалія;

в) турбота про правильне та благоговійне читання і спів у храмі;

г) турбота про виконання вказівок єпархіального архієрея;

д) організація катихізаторської, благодійної, церковно-суспільної, освітньої та просвітницької діяльності парафії;

е) скликання Парафіяльних зборів та головування на них;

є) за наявності достатніх підстав, призупинення виконання рішень Парафіяльних зборів та Парафіяльної ради з віронавчальних, канонічних, богослужбових або господарчих питань з їх подальшим переданням на розгляд єпархіальному архієрею;

ж) нагляд за втіленням у життя рішень Парафіяльних зборів та за роботою Парафіяльної Ради;

з) подання єпархіальному архієреєві безпосередньо або через благочинного щорічних звітів про стан парафії та про свою діяльність;

и) ведення офіційного церковного листування;

і) ведення богослужбового журналу та зберігання парафіяльного архіву;

ї) видача свідоцтв про хрещення та шлюб;

й) представлення інтересів парафії перед органами державної влади.

16. Настоятель може отримати відпустку і на певний час залишити свою парафію тільки з дозволу єпархіальної влади. Дозвіл отримується у встановленому порядку.

17. До складу причту парафії входять: священик, диякон та псаломщик. Кількість членів причту може бути збільшена або зменшена єпархіальною владою на прохання парафії та відповідно до її потреб. У будь-якому разі, причт повинен складатися не менш як з двох осіб — священика та псаломщика.

18. Обрання та призначення священно- та церковнослужителів належить єпархіальному архієреєві.

19. Щоб бути висвяченим на диякона або священика, необхідно:

а) належати до Української Православної Церкви;

б) бути повнолітнім;

в) мати відповідні моральні якості;

г) мати достатню богословську підготовку;

д) мати свідчення духівника про відсутність канонічних перепон до висвячення;

е) не перебувати під церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції;

є) прийняти церковну присягу.

20. Члени причту можуть бути переміщені та звільнені зі своїх місць єпархіальним архієреєм за особистим проханням, рішенням церковного суду або за церковною доцільністю.

21. Обов'язки членів причту визначаються церковними правилами та розпорядженнями єпархіального архієрея або настоятеля.

22. Причт відповідає за духовно-моральний стан парафіян та за виконання своїх богослужбових і пастирських обов'язків.

23. Члени причту не можуть залишити парафію без дозволу церковної влади. Дозвіл отримується у встановленому порядку.

24. Священнослужитель може брати участь у здійсненні богослужіння в іншій парафії за згодою єпархіального архієрея тієї єпархії, в якій дана парафія перебуває, або за згодою настоятеля за наявності посвідчення, яке підтверджує канонічну правоздатність цього священнослужителя.

25. Згідно з 13-м правилом IV Вселенського Собору священнослужителі можуть бути прийняті в іншу єпархію тільки за наявності відпускної грамоти єпархіального архієрея.

26. Парафіянами є особи православного віросповідання, які зберігають живий зв'язок зі своєю парафією.

27. Кожен парафіянин зобов'язаний регулярно брати участь у богослужінні, сповідатися та причащатися, дотримуватись церковних канонів і приписів, творити діла віри та прагнути до релігійно-морального вдосконалення.

28. Парафіяни зобов'язані турбуватися про матеріальне утримання причту, храму й парафіяльних установ і сприяти їх благоустрою.

29. Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії, є вищим органом управління парафії.

30. Парафіяльні збори подають на затвердження єпархіальному архієрею кандидатуру голови Парафіяльної ради.

31. До складу Парафіяльних зборів належать священно- та церковнослужителі, засновники парафії, а також миряни, члени даної парафії, які регулярно беруть участь у літургійному житті даної парафії, відзначаються християнською доброчесністю, досягли повноліття, не перебувають під забороною в священнослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції.

32. Прийняття нових членів до складу Парафіяльних зборів, так само як і вихід з них, здійснюється на підставі прохання за рішенням Парафіяльних зборів.

Парафіяльні збори можуть вивести будь-кого з числа своїх членів, якщо більшістю буде визнана невідповідність такої особи нормам християнськох моралі та становищу, яке вона займає.

При порушенні членами Парафіяльних зборів канонів та установлень Української Православної Церкви склад парафіяльних зборів, за рішенням єпархіального архієрея, може бути змінений частково або повністю.

33. Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за розпорядженням єпархіального архієрея