Статут про управління Української Православної Церкви - Автор невідомий - Релігія

і) сприяє підготовці заходів до ювілеїв, загальноєпархіальних святкувань та інших важливих подій;

ї) вирішує будь-які інші справи, які єпархіальний архієрей направляє до Єпархіальної ради.

47. Члени Єпархіальної ради, особисто зацікавлені у розслідуванні справи, або такі, що мають родинні стосунки з підсудним, судити не можуть. У такому випадку Єпархіальна рада приймає відповідне рішення.

48. Рішення по судових справах ухвалюються більшістю голосів. Голосування починається з наймолодшого члена ради. Якщо член ради не згодний з ухваленим рішенням, він має право письмово викласти свою думку. Окремі думки не оголошуються.

49. Рішення єпархіального суду можуть бути оскаржені у вищій інстанції церковного суду.

50. Рішення з судових питань одразу заносяться до протоколів, які підписують усі члени Ради, що брали участь у судовому розгляді.

51. Єпархіальна рада є компетентною, щоб судити у справах по звинуваченню кліриків і мирян у неправославній вірі, у порушеннях канонічних і моральних норм, а також щодо проблем церковного шлюбу і розлучення, суперечок між духовенством і парафіяльними службовими особами, щодо всіх інших питань, які стосуються церковного правопорядку.

52. Єпархіальна рада здійснює право церковного суду згідно з прийнятою процедурою церковного судочинства.

53. Управління єпархій та інші єпархіальні установи покликані допомагати єпархіальному архієрею у здійсненні місіонерської, видавничої, інформаційної, соціально-благодійної, освітньо-виховної, будівничо-реставраційної, господарської діяльності тощо.

54. Єпархіальний архієрей здійснює вищий нагляд за їхньою роботою і призначає працівників, згідно зі штатним розкладом.

55. Діяльність єпархіальних установ регламентується положеннями, ухваленими Священним Синодом Української Православної Церкви, та розпорядженнями єпархіального архієрея

56. Єпархія поділяється на благочинницькі округи на чолі з благочинними, яких призначає єпархіальний архієрей.

57. Межі благочинь та їх найменування визначаються єпархіальним архієреєм з Єпархіальною радою.

58. До обов'язків благочинного належить:

а) турбота про чистоту православної віри та гідне церковно-моральне виховання віруючих;

б) нагляд за правильним і регулярним здійсненням богослужінь, за благоліпністю та благочинням у храмах, за станом церковної проповіді;

в) турбота про виконання постанов і вказівок єпархіальної влади;

г) піклування про своєчасне надходження до єпархії парафіяльних внесків;

д) поради духовенству щодо виконання ним своїх обов'язків та особистого життя;

е) попередження й усунення непорозумінь серед духовенства, а також непорозумінь між духовенством і мирянами без звертання до суду, але з поданням доповіді про найбільш значні інциденти єпархіальному архієрею;

є) попереднє розслідування за вказівкою єпархіального архієрея церковних порушень;

ж) клопотання перед єпархіальним архієреєм про нагородження кліриків та мирян благочиння, які заслуговують на заохочення;

з) внесення пропозицій єпархіальному архієрею стосовно заповнення вакантних місць: священиків, дияконів, псаломщиків і регентів;

и) надання відпусток духовенству на строк не більше одного тижня;

і) турбота про задоволення релігійних потреб віруючих у парафіях, які тимчасово не мають священнослужителів;

ї) нагляд за будівництвом та ремонтом церковних споруд з метою перевірки відповідності робіт проектно-кошторисній документації, схваленій єпархіальною владою та затвердженій в установленому порядку;

й) піклування про наявність у храмах усього необхідного для правильного здійснення богослужінь;

к) контроль за належним станом парафіяльного діловодства;

л) виконання інших обов'язків, покладених на нього єпархіальним архієреєм.

59. Здійснюючи свої обов'язки, благочинний відвідує всі парафії свого округу міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік, перевіряючи богослужбове життя, внутрішній і зовнішній стан храмів та інших церковних будівель, а також правильність ведення парафіяльного діловодства та церковного архіву, ознайомлюючись з релігійно-моральним станом віруючих.

60. На прохання Парафіяльних зборів, Парафіяльної ради або настоятеля парафії та за вказівкою єпархіального архієрея, благочинний може проводити засідання Парафіяльних зборів.

61. За благословенням єпархіального архієрея благочинний може скликати священиків на братські наради з метою розгляду нагальних для благочиння церковних потреб.

62. Благочинний щорічно подає єпархіальному архієрею звіт про стан благочиння та про свою роботу, за встановленою формою.

63. При благочинні можуть існувати канцелярія та архів, працівники яких призначаються благочинним.

64. Діяльність благочинного фінансується із коштів парафії, настоятелем якої він є, а в разі потреби — з коштів парафій благочиння або із загальноєпархіальних коштів.

1. Парафією є громада православних християн, що складається з кліру та мирян, об'єднаних навколо храму.

Парафія становить частину єпархії, яка перебуває під керівним наглядом свого єпархіального архієрея і керується священиком-настоятелем, який призначається єпархіальним архієреєм.

2. Парафія утворюється за добровільною згодою віруючих громадян православного віросповідання, які досягли повноліття. Парафія утворюється з благословення єпархіального архієрея.

Для отримання статусу юридичної особи парафія реєструється органами державної влади в порядку, передбаченому чинним законодавством, на підставі поданої заяви, підписаної не менше ніж десятьма фізичними особами, які утворили цю парафію.

3. Межі парафії визначаються Єпархіальною радою.

4. Парафія розпочинає свою діяльність після благословення єпархіального архієрея.

5. Парафія у своїй релігійній, адміністративно-фінансовій та господарській діяльності підпорядкована й підзвітна єпархіальному архієрею. Парафія виконує рішення Єпархіальних зборів, Єпархіальної ради та розпорядження єпархіального архієрея.

6. Парафія може отримати від органів державної влади у власність або в користування наданий їй храм, церковне начиння та інше майно; у такому випадку парафія несе відповідальність за збереження цього майна.

7. Парафія, у встановленому порядку, можекупувати, будувати або орендувати будинки, приміщення та інше майно, необхідне для забезпечення своїх потреб.

8. У разі припинення існування парафії розпорядження