СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги) - Петро Рух
— Якщолюдина дивиться на все навколо себе як на ресурси, призначені длядосягнення її егоїстичних цілей, вона розвиває в собі жадобу, хтивістьі заздрість, які породжують злобу. Злоба вводить людину в оману. Оманавіднімає у неї розум. І тоді, втративши розум, людина поринає у виркорисливої діяльності. Але той, хто практикує йогу, звільнився відзлоби і здобув щастя. Той, хто іде цим шляхом, щасливий. І завдякисвоєму щастю він робить щасливими всіх навколо. Але той, хто невстановив зв'язок із життям, не має мудрості та умиротворення. А якможливо бути щасливим без умиротворення? Як сильний порив вітру уноситьчовен, так або жадоба, або хтивість, або заздрість може унести розум іумиротворення людини. Але той, хто звільнився від егоїзму, без сумніву,має непохитний розум і непохитне умиротворення.
Те,що для непросвітлених людей є ніччю, для просвітленого є днем. А те, щодля тих, хто живе в егоїзмі, є днем, для того, хто живе в любові, єніччю. Той, кого не гризе жадоба, хтивість та заздрість, схожий наокеан, який ніколи не виходить із берегів, хоча в нього впадає багаторічок. Тільки така людина здатна бути умиротвореною, а не той, хтопрагне задовольнити свої корисливі бажання. Справжнє умиротворення маєлише той, хто цілком звільнився від корисливості та егоїзму. Таким єшлях йоги. Ставши на нього, людина звільняється з кайданів омани. Інавіть якщо остаточне просвітлення прийде до неї в останній моментжиття, вона назавжди залишить світ егоїзму і стане вічним мешканцемсвіту любові.
Ця презентація йоги представляє весьспектр надбань, які її практика дає людині: вона допомагає їй розвинутивсі найкращі якості, про які тільки може мріяти людина, сягнутинайвищого успіху та щастя в поточному тілі, а також отримати вічне тілов світі любові.
Безкорислива діяльність
Арджун спитав:
—Хіба мудрість здобувається не вивчанням книг мудрості та медитацією?Чому, Кришно, ти кажеш, що для здобуття мудрості потрібно займатисябезкорисливою діяльністю?
—Є два типи людей, які прагнуть мудрості: ґ’яні і йоги. Ґ’яні зрікаютьсясвіту, відмовляються від виконання своїх природних ролей та обов'язківу житті та присвячують себе вивчанню книг мудрості, медитації тамолитві. Але така практика не дозволяє їм сягнути ані справжньоїмудрості, ані просвітлення. Бо вона є протиприродною. Кожна людинанаділена певними природними якостями, здатностями, талантами, певнимпотенціалом, який має бути реалізованим в її житті через позитивнудіяльність в соціумі.
«Баґавад-ґіта» попереджує, щолюди, які прагнуть мудрості, можуть займатися неправильною практикою. Ітут розглядається одна з таких неправильних практик. Мої спостереженняза «йогами», практика яких не дає їм щоденного підйому на черговусходинку просвітлення, свідчать, що їхня помилка є саме в тому, що вдійсності вони не йоги, а ґ’яні, навіть якщо вони і не зрікаютьсясвіту. Бо їхня практика зазвичай має тільки одну повноцінну ногу —якісь методи внутрішнього зв’язку. Але практика методів внутрішньогозв’язку повинна займати не більше двох годин на добу. Весь інший час уйога має бути зайнятим повноцінною практикою зовнішнього зв’язку, тобтонатхненною природною безкорисливою діяльністю згідно з його природнимиролями в житті. Якщо цього нема, то такий «йог» є не йогом, а ґ’яні. Ітака практика не дозволяє сягнути ані справжньої мудрості, аніпросвітлення. Бо вона є протиприродною.
Практика ґ’яні маєсенс хіба що в тих випадках, коли людина настільки безнадійноегоїстична, що вона не тільки не здатна на безкорисливу діяльність, авзагалі є небезпечною для суспільства. І тоді є сенс заохотити їїзректися світу, посадити за книги мудрості, за медитацію та молитви, боце краще і для суспільства, і для самої людини, бо зупиняє їїдеградацію. Але якщо людина здатна бути йогом, їй не рекомендуєтьсяставати ґ’яні.
— Той, хтосховався від життя, але при цьому постійно думає про об'єкти своєїжадоби, хтивості та заздрості, обманює самого себе і зветьсяоблудником. І на просвітлення йому розраховувати не варто. Але щиралюдина, яка без егоїстичних прив'язаностей займається безкорисливоюдіяльністю, набагато краща. Така практика щоденно підіймає її начергову сходинку просвітлення. Чесно і якнайкраще роби все, що потрібноробити в житті, бо це є невід'ємним елементом йоги. Служи життю так, яквимагає твоя природна відповідальність перед ним. Якщо ти неслугуватимеш життю, а експлуатуватимеш його, ти зміцниш свій егоїзм іще більше відокремишся від життя. Тож опікуйся життям, дбай про нього —і ти назавжди звільнишся з рабства егоїзму.
Усев світі влаштоване так, щоб, дбаючи про щастя інших, люди мали всебажане і могли жити в добробуті, одночасно рухаючись до просвітлення.Так забезпечується благоденство суспільства. Але той, хто споживає, нероблячи свого внеску в суспільний добробут, є злодієм. Блага, щастя,все, що приходить як результат безкорисливої діяльності, спрямованої настворення благ і щастя інших, є прасадом, тобто тим, що звільняє відегоїзму і просвітлює людину, сповнюючи її серце любов'ю. Ті ж, хтозаймаються своєкорисливою діяльністю, воістину, лише погіршують своюхворобу. Коли люди дбають про планету, то вона забезпечує їм здорове,щасливе життя.
Йога є не тільки інструментоміндивідуального саморозвитку, але й засобом вирішення всіх глобальнихпроблем людства. Бо просвітлене людство — це спільнота, яка природнимчином не створюватиме ніяких проблем і легко зможе вирішити всіпроблеми, створені попередніми поколіннями. Тож я пропоную світовійспільноті цю програму, викладену в «Баґавад-ґіті», як глобальнуміжнародну освітню програму. Ми не можемо змусити нікого практикуватийогу, але ми можемо включити цей практичний посібник з йоги в програмивсіх освітніх закладів, давши кожній людині шанс отримати просвітленняі стати членом нового просвітленого людства.
—Безкорисливе служіння життю є Моїм атрибутом. Тож безкорисливадіяльність відновлює втрачений зв'язок душі зі Мною. Той, хтозаймається лише своєкорисливою діяльністю, проживає своє життямарно. Але йог, який сягнув остаточного просвітлення, не маєбільше ніяких завдань у світі егоїзму. Він більше не залежить ні відкого та ні від чого в цьому світі і йому більше нема тут чого прагнути.Попри це він продовжує служити благу і щастю всіх живих істот, які йоготут оточують. Хоч що б робила велика людина, звичайні люди беруть з неїприклад. І хоч які б норми встановлювала вона своєю поведінкою, їхдотримується весь світ. Не існує нічого, що могло б змусити Мене щосьробити.Я ні в чому не маю особистої потреби і нічого не прагну дляСебе. І тим не менш Ябезкорисливо опікуюсь усіма живими істотами та дбаю про їхнє щастя. ТакЯ Своїм власним прикладом встановлюю в усіх усесвітах принципбезкорисливого служіння як абсолютний, вічний принцип існування.Відчувши смак безкорисливого служіння, ти зможеш збагнути Мене. Тожвідкинь прагнення вигоди.
