СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги) - Петро Рух
24.02.2019, Київ
Не потрібно знавцем писань,
Релігійних догматів бути.
Через практику просто стань
Тим, що є всіх релігій суттю:
Стань свободою, щастям стань,
Стань безстрашністю, стань любов'ю.
Це є втрачена ціль писань.
Ти — душа. Отже стань собою.
24.02.2019, Київ
Душа і тіло — ці поняття не антонімічні.
Питання тільки в тому, що з них чий є інструмент.
Якщо душі слугує тіло, то воно величне
Так само, як душа, хоч і помре в якийсь момент.
Матерія — теж дух, це прояв духу тимчасовий.
І бачення цього — питання серця чистоти.
Дух — це любов. Якщо бракує чистоти й любові
Пане професоре, його геть не побачиш ти.
Від будь-якої філософії це так далеко!
Це — об'єктивна дійсність, дана в сприйняття чуттям,
Що чисті й сповнені любові. Це гранично легко.
Це є природним і звичайним явищем життя.
24.02.2019, Київ
«Не бачиш Бога? Що ж, таке життя.
Це норма для людського сприйняття.
Але Його описано в писаннях.
З них це — найправильніше і останнє
(Або: єдине істинне — оце).
Вивчай його, дотримуйся, і все.
Якщо так зробиш, то потрапиш в рай.
Якщо ні — в пекло. Отже обирай.
Це буде після смерті, не раніше.
Хай все життя тебе ця віра тішить.
Так це чи ні, ніхто не перевірить.
Але це так. Блаженний той, хто вірить», —
Це є релігія. Ось атеїзм:
«Оце і є життя. Не парся, пліз.
Ти бачиш все. І більш нема нічого.
Тому не заморочуйся про Бога.
Помреш — тебе не стане. Бо ти — тіло.
Бог — втіха тих, кому не пощастило».
А є духовна практика. І це —
Природний інструмент, що нам несе
Одуження очей від сліпоти,
Можливість жити в щастя повноті,
Зв'язок із Богом, дійсний і практичний,
Що вимір часу змінює на вічний,
Витягує нас з чорної діри
Обмеженості, наче із нори.
Релігія і атеїзм — це секти.
Доки сліпі ми, ми є їх адепти.
Доки у нас незцілені чуття,
Ми поза щастя, дійсності й життя.
Тому я бакті-йогу практикую
Двадцять шість років. І вона працює.
Як саме? І що це мені дало?
Моє життя до повноти зросло.
Від чорної діри, з нуля, з нічого
До ста відсотків — до взаємин з Богом.
Зцілило це мій зір: дало йому
Сприймати Бога завжди напряму.
25.02.2019, Київ
Раби й тирани схильності свої
Приписують всім. В першу чергу — Богу.
Бог — деспот, Бог — тиран, здається їм.
Вони не знають іншої дороги
В стосунках. Дві позиції у них:
Раби й тирани. А любов, свобода —
Це просто етикетки, що вони
На опіум, який дають народу,
Наклеюють. Бо воля і любов
Людей інтуїтивно привертає.
Бо Бог не хоче, щоб ти був рабом,
І кожен це інтуїтивно знає.
Його інтуїтивно люблять всі,
Інтуїтивно тягнуться до Нього.
Але релігії усіх часів
Малюють зовсім інший образ Бога.
В них Богом називається тиран,
Яким раби самі б хотіли бути.
Бог не такий. Неправда. Це — обман.
І кожний в серці може це відчути.
Його шукають всі. Він — джерело
Свободи, щастя, мудрості і сили.
Тієї сили, що долає зло.
Він добрий, справедливий і красивий.
04.03.2019, Київ
Непереможним бути — це не диво.
Якщо не здався я — це перемога.
Якщо я знов зробив усе можливе
В служінні совісті, любові й Богу,
Я — переможець. Навіть хай я мушу
Заради цього залишити тіло,
Не втрата це. Бо ми є вічні душі.
І чистота є наша вічна сила.
Це наше вічне щастя і удача.
Це те, чого ніхто в нас не відніме.
Звичайно, що сліпі цього не бачать.
Хай. Ми не сперечатимемось з ними.
Не маєм ми претензій ні до кого.
Робити те, що хоче, може кожний.
Та тільки совісті, любові й Богу
Служіння — вічне і непереможне.
07.03.2019, Чернігів
Повітря ми сприймаєм не очима.
Легенями. Збагни тепер причину
Того, що Бога, брате, не сприймаєш
Ти у житті. Ти дихати Ним маєш.
Ця здібність є в самій людській природі.
Тож скористайся нею. Це приводить
Життя із стану ступору до руху.
Молитва — це є дихання для духу.
Молитва — це стан серця: стан любові,
Стан щастя, безкорисливості й волі,
Стан повної безстрашності. Чому?
Бо серце віддає себе Йому
І опиняється у Нього в серці.
У цьому стані, де немає смерті,
Стає доступним Він для сприйняття.
Молитва — це стан вічного життя.
15.03.2019, Київ
Хтось шукає в житті насолоди.
Чиєсь кредо — жорсткий аскетизм.
Тим і тим наша нижча природа
Лиш занурює нас в егоїзм —
Від життя повноти і від Бога
В ізольованість, в чорну діру,
В духу онкологічну хворобу,
В гарантовано програшну гру.
Що життя головне із призначень?
Що життя є природна мета?
Душу, наче красунечку сплячу,
Розбудити. Її чистота
Містить скарб найдорожчий у світі —
Безкорисливу вічну любов.
Духу чиста природа — любити.
Вклав у вищу природу цю Бог
Насолоди найбільші з можливих,
Найжорсткіші з можливих аскез.
Ця любов щастя є для щасливих,
Для нещасних — до щастя експрес.
Та до тих насолод, що приносить
Ця любов, не прив'язуйся, брате.
Прив'яжись до любові, і досить.
І ніколи не знатимеш втрати.
24.03.2019, Чернігів
Мої мрії — це цілі, яких я завжди досягаю.
Як? Роблю все можливе. А решту довершує Бог.
Молячись про любов, я в любов своє серце вкладаю.
І на практиці бачу, наскільки могутня любов,
Як любов все долає? Без виклику, тихо, природно.
Так долає все час. А любов ще сильніша за час.
Лиш любов, що від влади обставин і часу свободна,
Є єдиною вічно звитяжною силою в нас.
28.03.2019, Київ
Любов і безкорисливе служіння —
Природа Бога. Він — слуга істот усіх.
Але, на жаль, людей численним поколінням
Впродовж історії відомих нам часів
Вбивали в голову, що Бог є рабовласник,
А ми всі є Ним створені Його раби,
І що рабом потрібно бути першокласним:
Покірливо Йому служи, Його люби!
А ні — то вічне пекло. Але неможливо
Так полюбити. Все це — жалюгідний фарс.
Бог хоче, щоб були ми вільні та щасливі,
І все. Він поважає й дуже любить нас.
Його геть не цікавлять наші ритуали
І релігійність та обізнаність в Письмі.
Він хоче, щоб ми безкорисливими стали,
Бо тільки так щасливі можем бути ми.
Бо безкорисливість — те,
