СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги) - Петро Рух
Що є життя і що є ми у ньому,
Що зв'язує з життям нас і єднає —
Знання, яке в випадку будь-якому
Допомагає тим, його хто має.
І хоч його в своєму розумінні
Здебільшого спрофанували люди,
Воно саме могутнім і незмінним
Було одвічно, є і завжди буде.
Воно доступне й безкоштовне завжди
Настільки ж, як доступне нам повітря,
Як все, що є природне, що є справжнє,
Не має що потреби в нашій вірі.
Бо у повітря вірити не треба,
Ти просто дихай ним на повні груди.
Не треба вірити у сонце й небо.
Навіщо поутворювали люди
Навколо знань цих секти й культи штучні?
Той, хто здоровий глузд і розум має,
Хай практикує так, йому як зручно,
І гарним, добрим щастям розквітає.
26.11.2018, Київ
Є реальність. І є міркування про неї —
Світ концепцій, заумних абстрактних ідей.
Але справжнє життя не запхати в ідеї.
Ними тільки обманюють завжди людей.
Ми реальність, яка вона є, серцем бачим —
Чистим, мудрим, чутливим, без шор із доктрин.
Отже нам, щоб не бути в ілюзії, значить,
Не потрібне ніщо, серця чистого крім.
29.11.2018, Київ
Занурте серце у духовну дійсність,
Брати, безпосередньо, напряму.
Теорією мозок свій не тисніть —
Ви тим лише нашкодите йому.
Повітря як легеням необхідне,
Душі так само необхідний дух.
Не розказні про дух душі потрібні,
А з ним прямий контакт, реальний рух
Духовної енергії, любові
У серці, цей безпосередній смак,
Невигаданий, чистий і чудовий.
Духовну практику ми робим так.
Та дихання не є життям, це тільки
Умова для здорового життя.
Духовна практика — теж. І наскільки
Ми застосовуєм свої чуття
Постійно у служінні щастю інших
У межах здібностей природних, сил,
Відповідальності, настільки більше
Щастиві ми у будь-які часи.
29.11.2018, Київ
Коли мені важко (а важко завжди),
Єдиний, мене хто підтримує, — Ти.
Мене хтось обожнює, хтось зневажає,
Хтось навіть боїться, та жоден не знає,
Крім Тебе. Один, хто мене розуміє,
Рятує, втручається в кожну подію
Мойого життя так чутливо й доречно,
Хто робить моє існування безпечним,
Надійним і впевненим, гарним, щасливим,
Хто робить усе неможливе можливим,
Хто завжди зі мною постійно й повсюди, —
Це Ти, Боже. Вічно було так, є й буде.
30.11.2018, Київ
Я весь — неописанна вдячність
Творцю за щастя океан,
Що я у ньому риба наче.
Мого буття це вічний стан.
Це щастя — Божий подарунок.
Строк гідності його — не час,
А вічність. І його ґатунок —
Найвищий. І найвищий клас.
Цей подарунок кожний має
Одвічно. Але нас, на жаль,
Від нього муром відділяє
Наш егоїзм, що, мов пожар,
Нас смажить і пече у пеклі
Жадоби, заздрості, злоби.
Від хтивості і страху спеки
Страждають деспоти й раби.
У цьому пеклі, за цим муром
Триває наша боротьба
За дуже хибні речі здуру.
У кожного є ця доба.
Допоки ми не розбираєм
Цей мур, допоки океан
Не гасить жар, вона триває,
І ми не бачим, де обман,
Де правда, Бога ми не бачим,
Не чуєм, ми сліпі й глухі.
Та вічне щастя і удача
На зміну прийде діб лихих
Через просвітлення, що ціллю
Є людського життя. Його
Сягнути може людство ціле,
Якщо захоче лиш цього.
01.12.2018, Чернігів
Злий Бог, який карає, не існує.
Людей карають наслідки їх дій.
Бог є любов, яка в серцях панує
Тих, самовіддано хто служить їй.
Бог — справедливість, чесність і сумління.
Бог — нескінченний щастя океан,
Особа, що її благословіння
Дарує нам свободи вічний стан.
02.12.2018, Чернігів
Смак мрії. Не ілюзії смак. Ні. Смак мрії.
Смак дійсності поза обмежень і часів.
Це є не просто чимось, що серця нам гріє.
Прекрасні, чисті мрії здійснюються всі.
Вони не зможуть не здійснитись, як не зможе
Не встати вранці сонце, як не зможе зло
Колись перемогти Тебе, мій любий Боже,
Бо Ти — прекрасних, чистих мрій всіх джерело.
03.12.2018, Київ
У цьому світі всі страждають справедливо.
Бо кожний автором своїх страждань є сам.
Бо постраждати випадково неможливо.
Життя будують наслідки дій наших нам.
Погане роблячи, як можна сподіватись
На те, що з нами буде добре щось? Ну як?
Якщо ти скоїв це і хочеш десь сховатись,
Цього не вийде. Це вже доля є твоя.
З тобою буде те лиш, що зробив ти іншим.
Тому боятись варто людям лиш себе.
Бо тільки те і так, не краще і не гірше,
Ти матимеш. Ніщо не звалиться з небес.
Тобі не допоможуть ні свічки, ні мантри
Уникнути страждань, які ти сам створив.
Дбання про щастя інших — спосіб щастя мати.
Зроби у нескінченне щастя цей прорив.
10.12.2018, Київ
Повсякчас я готовий до смерті.
Може статися це кожний день.
І моя ненаглядна померти
Може в будь-яку мить і будь-де.
Це стосується кожного. Кожен
Раптом змушений буде піти,
А коли саме, знати не може.
Будьте завжди готові, брати.
Смерть приходить зненацька, сьогодні.
Ще ніхто завтра не помирав.
Ця реальність звичайна й природна.
Кожний день може бути пора.
Повсякчас я готовий в дорогу.
Мій багаж — чиста совість моя.
Це одне, з чим пускають до Бога.
Мене пустять. Упевнений я.
Чиста совість — коли все можливе
У служінні життю я зробив
Безкорисливо, чесно, сміливо.
Чисту совість не мають раби
Заздрості, егоїзму, жадоби.
Чиста совість — свобода від них.
Щоб сягнув я цієї свободи,
Були знищені в серці вони.
Щастя — це чистота й вільна воля,
Вічна подорож в Божих світах.
Вічність — це наше право і доля.
А свідомість така — це мета.
16.12.2018, Чернігів
Всі вірування в Бога так далекі
Від досвіду прямих стосунків з Ним,
Як віра, що дітей дають лелеки,
Від того, як в нас родяться вони.
Але очима серця, де немає
Пихи, жадоби, заздрості, злоби,
Ми бачим Бога. І Він нас приймає
У Себе. Він для того нас зробив.
Коли смирення, чисте і невинне,
Приводить в серце волю та любов,
Які там вічно жити і повинні,
Нашим очам стає доступним Бог.
20.12.2018, Київ
Що ти робитимеш в четвер,
якщо помреш у середу?
Петро Мамонов
Я знаю, що робитиму в четвер,
Якщо помру у середу, в деталях.
Хоч як би, хоч коли б я тут помер,
Я точно знаю, ким я буду далі:
Тим, ким я як душа вже вічно є
Там, де все так, як я люблю
