СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги) - Петро Рух
що то побачили ріші? Чибув він вгорі, чи в безодні?..
Хто ж нам повідав те,звідки взялися світи всі безкраї?..
Хто ж може відати,звідки пішло все? Хіба тільки Той Сам,
з Кого повстали безкраїсвіти...
Він певне знає усе...
«Риґведа»,10.129 уперекладі Лесі Українки
Буття Його вічне. Початку у Нього немає.
Початок усього є Він. Все походить із Нього.
У всесвіті все, що було, є і буде, Він знає.
І справжнє знання — це є слово Його, слово Бога.
Первісна причина є Він. Він незнаний є свідок.
Він є таємниця усіх таємниць і загадок.
Із Нього одного струмить все існуюче світло.
Він — чиста любов, і краса, й досконалий порядок.
Він просто існує. І просто Його існування
Є радості й щастя для всіх джерелом невидимим.
Його щоб побачити, треба нам користування
Очами духовними, бо для оцих Він незримий.
Щоб чути Його, потребуєм духовні ми вуха.
Щоб з Ним спілкуватись, ми маєм одухотворитись,
Духовна любов нам потрібна, крім зору і слуху.
Для цього потрібно духовно нам перетворитись.
Його щоб пізнати, ми стати всі маємо ріші —
Людьми отакими, духовну реальність що бачать,
Що чують, сприймають Його в серця власного тиші.
Тож ріші не просто «мудрець», а й «святий» також значить.
Тоді ми побачим, що час, у якому нічого
Ще не існувало у всесвіті: неба, етеру
І навіть буття й небуття, — завжди сповнений Бога.
Тоді ми побачим духовну небачену сферу.
Тоді ми зрадієм і будемо схожі на того,
Хто перш був сліпим і ніколи перш світла не бачив,
А це означає насправді — не бачив нічого.
Де світла не видно, там інше не видно тим паче.
Лиш бачачи Бога, ми бачим себе і все інше.
Інакше не бачим нічого ми, нам лиш здається.
Так само сліпий і глухий серед темряви й тиші,
В яких він ув'язнений, тільки в уяви вдається.
Лиш бачачи Бога, ми можем усе розуміти,
Бо тільки в зв'язку з Ним лише все стає зрозумілим.
Лиш служачи Богові, ми починаємо вміти
Так жити, щоб наше життя було добрим і милим.
31.03.2015, Донбас
Спокійні такі наші хлопці чому,
І ясні обличчя в них, наче з ікон?
Хто вірний обов'язку, з неба тому
Дається та сила. Це Божий закон.
Найпершим з усього повинно дитя
Засвоїти істину цю назавжди:
Обов'язок — це є основа життя,
Без цього цей світ ні туди, ні сюди.
Обов'язок — принцип не тільки війни.
Але на війні це відчути простіш.
Цей чистий смак розкуштували вони.
І отже в очах їхніх мудрість і тиш.
Бо мудрість і спокій приходять тоді,
Коли живемо ми, як Бог заповів.
І наслідок — щастя постійне в груді.
Це в кожному тут чути навіть без слів.
У «Баґавад-ґіті» говорить Сам Бог
Одне і те саме багато разів:
«Виконуй завжди свій обов'язок, бо
Це жертва, яку Я тобі заповів».
02.04.2015, Донбас
До зоряних небес свої здіймаю руки.
Вдихаю вітер цей, нектар неначе п'ю.
Я так люблю життя, його солодкі муки,
Ці молитви нічні і таїну мою...
Бог... І Його любов... Її отак багато!
Якби цей світ її збагнути здатним був!
Цей світ — в'язниця, де посаджено за ґрати
Всіх, зрадив хто любов і Бога хто забув.
Любов і Бог... Вони є не від світу цього.
Є світ любові. Він є справжній світ, не цей.
І звідти йде сюди буття любові й Бога,
Що робить чарівним моє життя усе.
04.04.2015, Донбас
Тоді я вільний в будь-якій неволі,
Тоді я вище будь-якого болю,
Коли, хоч що би сталося, хоч де би
Я був, усе роблю я так, як треба,
Не так, як вигідно, а так, як чесно
Перед Тобою, свідок мій небесний.
05.04.2015, Донбас
Тихо-тихо. І сонечко сяє.
Післязавтра Великдень святий...
Кожний власну свою долю має.
Та не тільки людина — і ти.
Як і всі, ти, моя Україно,
Маєш шлях свій і долю свою
А я — долі твоєї частина.
І тобі я життя віддаю.
Віддаю не за щось тимчасове.
Моя доля, яка вона є,
Має вічну, глибоку основу —
Богу щире служіння моє.
Я є гвинтик у певній будові,
У великому плані Творця.
І на цій неминущій основі
Моя доля не має кінця,
Як не мають діяння Господні
Ні кінця, ані краю. Вони
Є реальністю поза сьогодні,
Поза миру і поза війни.
Отже, служачи рідній країні,
Близьким людям, що Бог нам дає,
Ми завжди пам'ятати повинні,
Хто відвічно насправді ми є.
Ми є душі, є слуги Господні,
Це незмінний наш статус такий.
І все те, що ми робим сьогодні,
Має сенс лиш цьому завдяки.
10.04.2015, Донбас
Молитва є сутність життя, зміст, основа його,
Бо справжнє життя відбувається саме в молитві.
Молитва — звертання до Тебе з тим, хочу чого,
З тим, що є метою життя мого вічної битви.
Молитва — жадання, віддавшись, служити Тобі,
Жадання не мати відхилень від справжньої теми,
Жадання любові, штовхає що до боротьби
З байдужістю, що оселилася в серці моєму.
Байдужість до Тебе, о Боже, мене привела
В цей світ егоїзму із вічного світу любові.
Байдужість до Тебе, така непомітна, та зла,
Мене непомітно і зло розлучила з Тобою.
І де ж Ти тепер? Ти завжди є в молитві моїй.
Тож вервицю тисне рука, мов коштовність найвищу.
Молитва про Тебе... І Ти проявляєшся в ній...
І так я байдужість до Тебе потрошечку нищу.
12.04.2015, Донбас
Україно, ти — дивна, прекрасна земля...
Але перед тобою ми винні, красуне,
Бо з нас думає кожний: «Моя ти, моя!»
Ворог теж з тою ж самою думкою суне.
Володіти тобою ми хочемо. І
Це злочинне бажання, бо завжди, відвіку
Бездоганні душа, розум, тіло твої
Власність є тільки Бога — твого чоловіка,
Бо лише тільки так маєм ставитись ми
До твоєї особи, бо ти є особа.
Хай ніколи не входить у наші уми
Заздрість Богу, яка постає як жадоба.
Бог — твій власник, а ми — тільки захисники.
Божі ми і твої слуги просто смиренні.
І лише розумінню цьому завдяки
Ми стаєм сильні і непереможно натхненні.
16.04.2015, Донбас
Любов — найвища правда. Хтивість — це брехня.
Любов зціляє, живить. Хтивість лиш пустошить.
Любов підносить розум і дає знання.
А хтивість осліпляє, наче грязні гроші.
Любов заповнює собою все, що є,
І робить все, що
