Зламати ляльку Loly - Катерина Дако

Насилу переставляючи ноги, ніби перед цим займалася важкою фізичною роботою, одяглася, дійшла до санвузла, що був у кімнаті при вході, спробувала привести себе до ладу. Але, не досягши ніякого ефекту, вийшла з кімнати в коридор. Тут же їй назустріч зробила крок молода жінка, Марина, здається.

- Ходімо, - потягла Лолу в інший бік, не в зал, через який вони сюди прийшли.

Коридор виходив на заднє подвір'я. Вони обігнули будинок і Марина підвела дівчину до таксі, яке чомусь уже чекало біля воріт.

– Гордій попросив відправити тебе додому.

Ось тут Лолі стало реально боляче. Тобто після всього, що вона пережила, він навіть не спромігся сам відвезти її? Чи це частина гри? Тож нехай подавиться своїми іграми!

Лола не пам'ятала, як доїхали до її оселі. Вона намагалася заплатити таксисту, але той сказав, що все вже сплачено. Не запам'ятала і як піднялася до себе, як лягла на своє ліжко, від самотності та туги обхопивши себе руками. І як поринула в сон. Глибокий, без сновидінь.

Дівчатка, відразу попереджаю, що таких важких сцен буде ще декілька. Тому, якщо не подобається - не читайте. 

А якщо історія зацікавила - підписуйтеся на мою сторінку. За тиждень зі старту цієї книги там уже зібралося 40 читачів. Якщо буде 50 - обіцяю викласти відразу 3 глави продовження ;-)

З тими ж, хто вже підписався - дуже приємно познайомитися ❤❤❤❤❤❤❤