💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Еротика » Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Читаємо онлайн Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова
Глава 3.2

Я не проти орального сексу, але спочатку хотілося б звичайним зайнятися. Дізнатись, що це взагалі таке, відчути себе коханою та бажаною. А не падати на коліна і відсмоктувати людині, з якою я за легендою знайома лише годину.

Алекс не пам'ятає мене. Для нього я доступна легковажна незнайомка, зациклена на червоному вині.

— Зараз, хвилиночку, — бурмочу я і відразу відвертаюся.

Обхоплюю ніжку келиха, кількома великими ковтками допиваю терпкий напій. У голові миготять сотні запитань і жодної зрозумілої відповіді. Чи можу я зробити йому мінет? Чи вийде у мене? Чи не запідозрить Алекс, що я взагалі в цьому нічого не тямлю?

— Ти занадто нервова і затиснута для тієї, хто хоче помститися своєму колишньому, — холодно вимовляє Алекс.

Я ставлю порожній келих на стіл, відчуваю, як алкоголь затікає всередину, даруючи спокій та впевненість. У грудях тісно та жарко, губи пересихають.

— Тобі здалося, — тихо заявляю я.

Притискаюся до Алекса і цілую його в шию. Повільно веду язиком униз, насолоджуючись його особливим чоловічим смаком. Розстібаю ще кілька ґудзиків на сорочці, продовжую вивчати Алекса губами, втягувати аромат його тіла і, прикривши очі, кайфувати від самого процесу.

Він не зможе мене продавити. Я хочу взяти ситуацію у свої руки. Завести Алекса настільки, щоб він забув про мінет. А ранком мене вже не буде. Я піду відразу після основної дії.

— Христино, — застережливо каже він. Знову я щось не так роблю? Чи його дратують попередні ласки?

І як хочеться сказати, що я не Христина. Це чуже ім'я, неправильне, незатишне. Я – Міка, твоя зведена сестра, на яку ти ніколи не звертав уваги.

— Мені подобається тебе цілувати, — шепочу я.

Пальці стають неслухняними, але я справляюся з останнім ґудзиком. Любуюся красивим тілом Алекса: м'язисті груди, рельєфний прес із шістьма кубиками. І татуювання.

— Вони щось означають? — питаю я, обводячи пальцями першу зірку. Усього їх п'ять. Вони на ребрах вибиті. Напевно, це дуже боляче — робити тату, особливо на такому чутливому місці.

— Ні, — смикає головою Алекс. Йому некомфортно.

Я стягую з нього сорочку, трохи присідаю, бажаючи його подразнити. Торкаюся язиком шкіри поруч із пупком, у вічі його темні дивлюся. Вони палають, наче пекельне полум'я. Якби не вино і моє нерозділене кохання, я би ніколи так розкуто себе не поводила. Торкаюся губами до кожного татуювання на його тілі, піднімаюся вище, до напружених грудей, які швидко піднімаються.

Алекс не зупиняє мене. Не тисне на плечі, змушуючи впасти на коліна, не каже більше про мінет. Виявляється, чоловіком легко керувати. Навіть тим, хто раніше здавався неприступною холодною скелею.

Я опускаю руку, торкаюся сталевої пряжки ременя. Алекс не розстебнув штани до кінця, тож я завершую розпочате. Відчуваю його твердість крізь тканину чорних боксерів. У роті слина накопичується, я горло прочищаю і охриплим голосом пропоную:

— Може, перейдемо до спальні?

— Ні.

І перш ніж я встигаю поставити наступне запитання, Алекс підхоплює мене і саджає на стіл. Задирає сукню до самих стегон, смикає вниз трусики. Я навіть скрикнути не встигаю, як моя білизна летить на підлогу. Тепер на мені тільки сукня – і нічого більше.

Алекс стає між моїми розведеними ногами, проводить по моїм губам великим пальцем, а потім натискає.

— Відкрий рота, — командує.

Я слухаюсь. Дивлюсь у його очі, не блимаю навіть. Обхоплюю палець губами, змочую язиком. Мружуся. Низ живота прострілює струмом. Я вовтужуся на столі, намагаюсь вмоститися зручніше, і обвиваю стегна Алекса ногами. Його член утискається в мене. Навіть через тканину сукні та боксерів я відчуваю, який він збуджений, гарячий, твердий.

Тремтіння прокочується по моєму тілу. Дихання збоїть. Я йду за своїми бажаннями і смокчу палець Алекса. При цьому в очі йому дивлюся, кожну емоцію хочу зловити і запам'ятати. Іншої такої можливості не буде. Сьогодні він вперше та востаннє виявляє до мене якісь почуття.

— У тебе шикарні губи, — бурмотить Алекс і цілує мене.

Відразу глибоко і наполегливо. Ми стикаємося язиками, я щось невиразне мучу. І стегнами мимоволі рухаю.

Алекс проштовхує руку під мою сукню. І торкається мене там. Його пальці потопають у моїй змазці, а мені так соромно, що словами це не описати. Обличчя горить, думки плутаються. Я намагаюся звести ноги, але Алекс лише криво посміхається та хитає головою.

Аби помститися, я кусаю його нижню губу. І відразу язиком по ній проводжу, щоб неприємні відчуття прибрати.

— Ти капець яка мокра, — каже він начебто із захопленням.

Здійснює кругові рухи навколо клітора, пестить статеві губи. І при цьому язик у мій рот засовує, цілує, як ненаситний звір.

Він подається трохи назад, слідом я чую шелест фольги. Розплющую очі, бачу сірий квадратик, затиснутий у його руці.

— Сама одягнеш? — підводить він брови, неправильно розшифрувавши моє збентеження.

— А як же спальня? — нагадую я.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: