Відьма з Півдня - Leviossa Brain

- Іваре, перед тим як віддати фігурку, хочу тобі дещо сказати. Я знаю що ти інкуб, я бачу твою ауру, бо як і ти маю нестандартні гени - я відьма.  Очі Івара чуть не випали з орбіт, його почало трясти, він рванув назад до лазу, але не зміг відкрити кришку. 

- Я так і знав, що тут щось не чисто, як я міг повестися на це,? Але напевно це на краще. Може мені судилося згинути отак, не ставши залежним від сексу маніяком. То що відьма, яка саме засушена частина інкуба тобі потрібна для зілля, чи може тобі потрібна моя кров?

 Нарешті мої страждання скінчаться, і я не стану огидною подобою свого батька, котрий був одержимий жінками, був ґвалтівником і зрадником. 

- Не бійся мене, я не бажаю тобі зла, я лише хочу тобі дещо запропонувати, вислухай мене, а потім сам вирішиш залишитися зі мною чи піти, ось тобі твій артефакт, як запорука того, що я не бажаю тобі зла, я просто знаю як це, коли в тебе нема вибору із-за того , що ти нащадок магічної істоти. Якщо ти вирішиш все ж піти, то в якості плати я попрошу тебе познайомити мене з іншим незайманим інкубом, якщо ти таких знаєш. Бо в мене теж нема вибору, або я буду з одним коханим інкубом все життя, або кожні декілька років я буду втрачати  звичайного смертного чоловіка , бо моя темна енергія така, що потребує вивільнення через секс. А я не хочу ставати місцевою шльондрою, бо відьма привʼязана до свого місця сили, і я приречена або творити темну магію і чекати поки мою хату спалять разом зі мною розлючені містяни, або постійно дивитися як кохана людина сходить з розуму чи вмирає в мене на очах.

 Минуло трохи більше пів року як я дізналася що я відьма, а я вже як німфоманка , моя темна енергія постійно потребує вивільнення. А ще,  щоб мені увійти у повну силу, треба берегти цноту до 22 років і при цьому три роки якось треба вивільняти темну енергію. 

В мене нещодавно сталося перше більш- менш  повноцінне таке вивільнення  , і навіть після цього два дні йшла злива , бо це було  зі смертним чоловіком, і він не міг повністю задовольнити мене , мені було мало, а він швидко видихався, я не хочу постійно бачити їх в такому стані, він був наче під кайфом , плакав від того що довів мене до оргазму і ладен був забути свою наречену і пропустити власне весілля заради того, щоб хоча б ще раз провести зі мною час . 

Звісно мені було приємно і набагато легше після цього звільнення, хоч і неповного, було добре як ніколи раніше, але коли відчуття полегшення і насолоди пройшло, мені самій стало гидко від себе, я як та збоченка, як дилер для наркомана. Я не проти всіх на світі експериментів але з одним чоловіком , з моїм коханим. 

І я розповіла Івару про ритуал приручення і привʼязки, розповіла все як є до найменших подробиць. 

- То що, Іваре, як тобі моя пропозиція?  це б стало спасінням для нас з тобою, а потім не було б жодних перешкод і обмежень, ти міг би проявити всю свою темну суть зі мною, і годуватися моєю хіттю сотні років, і ні ти ні я б не калічили чужі людські долі. Ми б могли стати один для одного всим, не шкодили іншим і були б щасливі. 

- Я згоден з тобою, це дійсно унікальна можливість, на яку я не міг і сподіватися. Я читав давно про щось подібне, але думав що то звичайні легенди інкубів і там йшлося про поневолення інкубів відьмами. Описувалося так, що інкуб ставав безвольним рабом. 

Я розумію, якщо погоджуся, то якийсь час мені доведеться провести в кайданах і муках незадоволеного бажання і енергетичного голоду , це може бути важко, навіть нестерпно. І тобі напевно буде теж важко спостерігати чужі страждання. Але якщо згодом ми станемо вільні від докорів свого сумління  і страху заподіяти іншим зло, то ці страждання вартують того. То ж я згоден, пройти всі ці тортури з тобою.

Я плакала від щастя, і надії на довге щасливе життя, у наших мук було два терміни - перший - до моменту приручення, другий - на три роки до ритуалу привʼязки.

 Але ми витримаємо, тепер ми є один у одного, він тепер зможе не стримуватися, а я не соромитися своїх бажань. Я підійшла до Івара, обійняла його. Він ніжно поглажував мене по спині, заспокоював. 

Щоб трохи перевести тему, спитала його , чи правильно я зрозуміла, що цей артефакт який він шукав два роки - для стримування його темних потреб? 

Ми перемістилися на диван, я дістала крізь мале портальне люстерко нам ще по горнятку заспокійливого відвару,  і він почав розповідь:

- На відміну від тебе я все своє свідоме життя знав, що я інкуб, я ріс із матірʼю, котра була одержима моїм батьком інкубом, а він зʼявлявся в нашому житті раз на рік, жив з нами тиждень,  щоб випити сексуальну енергію моєї матері, розповісти мені про мої майбутні можливості і спосіб мого дорослого життя. 

Я з дитинства ненавидів батька, і ненавидів майбутнього себе, мені було нестерпно знати наперед, що хтось так буде страждати через мене, як страждали ми з матірʼю . 

Через свою одержимість батьком вона майже не помічала мене. Якщо б я не був його єдиним спадкоємцем , він би давно забув матір. Оскільки він приїжджав переважно до мене, вона не віддавала мене до якогось інтернату, та й батько напевно би не дозволив їй, щоб його єдиний спадкоємець виховувався державою. 

В підлітковому віці я почав вже більше у всьому розбиратися, і розуміти суть мого темного спадку.

 Мати була вже наскільки залежна від батька, що дозволяла йому приводити інших жінок в їх ліжко, а потім після його відʼїзду тижнями плакала і була в депресії, так що я сам бачив як на моїх очах згорає іскра життя людини,  а коли ти розповіла про долю смертних чоловіків відьми, я розумів що ти маєш на увазі, і за що переживаєш, різниця тільки в тому, що відьма кохала і шкодувала за коханими, а мій батько кохати не умів.  

Коли мені було 14 років , серце матері не витримало і вона померла.  

Батько мене віддав  в приватну школу для магічно обдарованих дітей, школа була закритого типу, і я мав там знаходитися до 18 років. Бо зазвичай до всіх магічних істот приходить їх сила, саме в день повноліття.