💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Драматургія » Дай серцю волю, заведе в неволю - Марко Кропивницький

Дай серцю волю, заведе в неволю - Марко Кропивницький

Читаємо онлайн Дай серцю волю, заведе в неволю - Марко Кропивницький
бійтесь, я розуму не проп'ю. А що у мене отут засіло, у цій кістці (показує на лоб), того ні горілкою, ні отрутою не занімиш!.. (Співа). Гей, і п'є козак, п'є, Бо в козака гроші є. Гей, за ним, за ним ненька старенька. Дрібні слізоньки ллє. Ой ти, синочку мій, Ти, дитино моя, Гей, не пий, не пий тії горілочки, Бо зведе з ума. Як горілки я нап'юсь, Та й ума я наберусь, Гей, з невірною дружиною Жити не поймусь.
Ява 4

Ті ж. Одарка, Маруся, Христя, Горпина і другі дівчата.


Дівчата. Добривечір вам в хаті!

Морозиха. Здрастуйте, мої любі дівчаточка!.. Отже й гаразд, що ви поприходили, а то тут Микита…

Микита. Я чув колись приказку: «їж борщ з грибами, держи язик за губами».

Маруся. А вгадайте, тітко, де це ми були?

Христя. Ну, та й язиката!

Маруся. Це ми у нас на горищі курей покрали!

Морозиха. Ой буде тобі на горіхи від батька!

Маруся. Про батька байдуже, аби мати не дізнались. Тоді буде мені сто чортів і сіра свита! (Регоче).

Микита. Тітко, дайте ж мені чарку горілки!

Морозиха. І де б то вона у мене взялась?

Микита. А, чорт батька зна що!

Маруся. Давайте, дівчата, поскубемо курей та зготуємо вечерю, а щоб не поснули — заспіваємо.

Морозиха. Оце розумна річ! Справді, заспівайте! Давно вже моя хата не чула співів… Візьми ж котра курей та поріж за хатою, а тоді вже й скубти!..

Микита скрутив цигарку, одвернувся від дівчат і затулив вуха; дівчата сідають на лавах, готують вечерю, інші ложки перемивають та полумиски; одна дівчина взяла курей і пішла з хати.

Дівчата(співають).

Та нема гірш нікому, Як тій сиротині, Ніхто не пригорне При лихій годині. Та не пригорне батько, Не пригорне мати, Тільки той пригорне, Що думає взяти. Налетіли гуси З далекого краю, Скаламутили воду в тихому Дунаю. Бодай сірі гуси З пір'ячком пропали, А що нас розлучили, Як голубів пару. Як ми кохалися, Як зерно в горісі, А тепер розійшлися, Як туман по лісі.

Микита. Ну, вже завели гарної! Хай вам враг з такою піснею!

Маруся. А ти заткни вуха та й не слухай.

Микита. Ба ні ж, завили, неначе по мертвому!

Маруся. Я знаю, чому тобі не по нутру ця пісня.

Микита. Ти знаєш з носа та в рот!.. (Сміється).

Маруся. Засмійся, Матвійку, дам копійку.

Микита (з серцем). Що ти сказала?

Маруся. Те, що чув! Хіба ти оглух?

Микита. Щоб тобі язик всох!

Маруся. Бог — не дитина, не послуха дурного вина!

Микита. Гляди, щоб я тебе іноді, бува, не мазнув по губах! Щось у мене дуже сверблять руки!

Маруся (регоче). Ох, лишенько! Я ж тебе так точнісінько боюсь, як торішнього снігу.

Морозиха (до Марусі). Але й ти яка дівка! Чи вже ж не можна змовчати?

Маруся. Щоб я йому змовчала? Не діжде він цього, от що! Велике цабе!

Микита (скочив). Чи тобі заціпить сьогодні?…

Маруся (регоче). Ох, як же ти мене налякав, аж сорочка на мені пополотніла!

Микита (скрегоче зубами і кидається на неї з кулаками). Ну, ідолка, дамся я тобі взнаки!..


Ява 5

Ті ж, Семен, Іван, Омелько і парубки.


Омелько (кладе хліб на стіл). Добривечір вам, тітко! Чи приймаєте гостей?

Морозиха. А які ж там гості?

Омелько. Наше парубоцтво. Нараялись ми прохати вас, щоб знов прийняли нас на цю зиму у вашу господу.

Морозиха. Чесному парубоцтву моя хата навстіж. А якщо ти, Омельку, знов за березу, то за твоїм розумом і моя голова не болітиме.

Омелько. Спасибі вам, тітко! Тепер же, хлопці, звеселіть тітчину господу гарною піснею.

Іван (прожогом вбіга). Осьдечки й я! (Швидко говорить). Добривечір, тітко, га? Чи нема кота-тумана, кицьки-шкодливки? Пояси дітям дам; борщу забільного під лавою, хоч покришкою накритого — гребінка гарна є! Га?

Парубки тим часом чоломкаються з дівчатами; дівчата соромляться, штовхають одна одну. Інша ховається від парубка за дівчат.

Семен. Ну, замолов! Починай-бо пісні!

Іван. Пісні? Ось зараз! (Співа й пританцьовує).

Заграй мені трандибала, Щоб я трошки подибала…

Омелько. Не пустуй-бо, Йване,

Відгуки про книгу Дай серцю волю, заведе в неволю - Марко Кропивницький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: