Можливо все! - Джон Вон Ейкен

87 ____________________

88 ____________________

89 ____________________

90 ____________________

91 ____________________

92 ____________________

93 ____________________

94 ____________________

95 ____________________

96 ____________________

97 ____________________

98 ____________________

99 ____________________

100 ____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

____________________

Чому цей метод назвали на честь великого винахідника – історія замовчує.

Адже настільки просту техніку використовує у своєму житті майже кожна людина, навіть не підозрюючи про те, що це – особливий метод, який має свою назву.

Відомо, що Бен Франклін часто вдавався до такої техніки, коли йому треба було прийняти складне чи неоднозначне рішення. І думаю, що кожному з нас варто було б перейняти корисний прийом у людини, яка була не просто впливовим політичним діячем (одним із Батьків-засновників, активним учасником створення США як незалежної держави), дивовижним ученим і винахідником (саме Франклін ввів загальноприйняте тепер позначення заряджених станів «+» і «-», сформулював ідею електричного двигуна, винайшов громовідвід й улюблене багатьма крісло-гойдалку), але й мав честь стати «обличчям» банкноти номіналом $100.

Суть методу гранично проста, але це анітрохи не применшує його дієвості та ефективності! На жаль, у круговерті емоцій, під тиском термінів та обставин ми часто не знаходимо часу й сил, щоб проаналізувати всі плюси й мінуси прийнятих рішень. Саме тому приходить на допомогу найпростіший прийом, який може стати запорукою прийняття виваженого, а не імпульсивного рішення. Отже, метод Бена Франкліна.

• Візьміть аркуш паперу.

• Розділіть його вертикальною лінією на дві частини.

• Запишіть у лівій частині всі плюси (переваги, позитивні результати) рішення, а в правій – усі мінуси (ускладнення, недоліки, потенційні негативні наслідки).

• Порівняйте обидва стовпчики й прийміть рішення. Усе.

«Як? – обуряться читачі. – І на цьому все?»

Так. Але згадайте, скільки разів ви приймали рішення, не подумавши навіть про це.

Чому хороше рішення часто називають «виваженим»? Бо основа мудрості – у порівнянні позитивних і негативних наслідків будь-якого рішення. Саме цьому й сприяє техніка Бена Франкліна.

А якщо плюсів і мінусів виявиться порівну?

Прекрасне запитання! Тоді приходить час використовувати інші, більш «просунуті» техніки.

SWOT-аналіз – старший брат методу Бена Франкліна. Цей прийом відомий практично будь-якому бізнесмену й часто застосовується для прийняття ділових рішень.

SWOT – метод аналізу в стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: Strengths (Сильні сторони), Weaknesses (Слабкі сторони), Opportunities (Можливості) і Threats (Загрози).

Цей акронім може бути представлений візуально у вигляді таблиці:

Акронім SWOT був уперше введений у 1963 році в Гарварді на конференції з проблем бізнес-політики. Спочатку SWOT-аналіз був заснований на озвучуванні й структуризації знань про поточну ситуацію і тенденції.

Оскільки SWOT-аналіз у загальному вигляді не містить економічних категорій, його можна застосовувати до будь-яких організацій, окремих людей і країн для побудови стратегій у найрізноманітніших сферах діяльності.[11]

Проаналізуйте сильні й слабкі сторони, загрози й можливості кожного свого рішення – і це зробить його більш зваженим і чітким.

А якщо у мене є кілька варіантів,