Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти - Дарка Озерна

Регулярно хтось зі знайомих вирішує перестати пити каву і почати їсти овочі з фруктами, а потім описує дива, що спіткали після цього героїчного вчинку: колір шкіри став кращим, сон глибшим, сил більше. Та я думаю, річ тут не в каві, а в тому, що вони загалом взялися за голову, нормалізували свій режим сну та харчування, що й вплинуло на колір обличчя. А кава не ворог, хоч міфів про неї повно. Якщо стисло (бо друковані аркуші закінчуються), то в будь-­якому віці в будь-­якій кількості корисна декофеїнізована кава, от тільки потрібні або ГМО-декоф (в Україні немає), або так званий швейцарський процес декофеїнізації. У такому разі всі ризики, пов’язані з кофеїном, серцем і його тьохканням, непозбувною бентегою і безсонням сходять нанівець, лишаючи нам тільки корисні для тих самих серця, судин, нейронів і печінки поліфеноли кави. Тільки не беріть надто обсмажену — ледь-­ледь, як при «скандинавському обсмажуванні».

Якщо ж у вас від кави з кофеїном та сигарет з нікотином ніколи серце не болить, долоні не пітніють, сон, як у міфічного немовляти (мені немовлята з солодким сном поки не траплялися), — пийте собі каву! Єдине застереження: якщо ви жінка в менопаузі й споживаєте недостатньо кальцію, то «не більше ніж вісім порцій на день».

Річ у тому, що ми по-­різному знешкоджуємо кофеїн ферментами печінки. Хто тут вирізняється швидкістю, тому кава погоди не робить, а тільки приносить користь, задоволення і витрати. До речі, ці ж люди й ліки швидко нейтралізують, але це поки не дуже враховують у визначенні дозування. Якщо вам від кави зле, значить, ви надто довго «гасите дію» кофеїну, тому він встигає «вставити». Ні, молоко не нейтралізує кофеїну — це роблять тільки цитохроми нашої печінки. Тому для вас — декофеїнізована або жодної.

О ті, кому лікарі з порога безпідставно забороняли каву, подякуйте мені!

На завершення теми про напої і вік хочу побажати дорогим читачам і читачкам, щоб, незалежно від наявності онуків, офіціанти й кохані підносили вам то воду, то каву, то cava, то червоне сухе, то багаті на цинк устриці. Think big.

9. Секс і місто, і село

Йосип Ротський саме дожив до тих благодатних меж, ув яких нарешті вдається цілковита свобода сексу. Не пубертатна рвучка і наївна, хрипка і тремка залежність 20-річного початківця, не кризовий спазматичний розпач 40-річного підлітка-­ловеласа, готового на будь-­яке деренчливе безглуздя — лише б різниця у віці перевищувала два десятки, — ні, його вела стримана і розважлива перебірливість умілого і ледь пересиченого знавця, здатного оцінити, вибрати й зіставити передусім суто ерогенні параметри.

Юрій Андрухович, «Радіо Ніч»

9.1. Менопауза. «Не ужас-­ужас-­ужас!..»

Нещодавно компанія НВО оголосила про повернення серіалу «Секс і місто». Хто не знав чи забув, наприкінці 1990-х та на початку 2000-х це був дуже популярний фільм про чотирьох подруг, які живуть на Мангеттені, працюють в креативних індустріях, будують своє життя й інколи стосунки. У продовженні серіалу героїням буде 50–60 років, а акторкам іще більше, що страшенно обурило українську публіку. На думку високоморальних громадян, у такому віці треба давно думати про онуків і родину, а не про побачення. А ще актриси вже «старі й страшні». Щоб я така «страшна» була в 65!.. Дякую, панове з НВО, за те, що порушили важливу тему!

Менопауза — це коли місячних немає понад 12 місяців, бо в яєчниках закінчилися фолікули та припинилися овуляції чи яєчники хірургічно видалили. Потім настає постменопауза, але називають цей вік переважно все одно менопаузою.

Прикрість менопаузи полягає в тому, що вона довго підкрадається та ускладнює життя, а коли настає, то завжди недоречно — в наш час вона втратила свій первісний еволюційний зміст відмови від розмноження заради допомоги донькам. Знаєте, що спільного в білуги та людини? В обох видів самки мають менопаузу і доглядають за онуками. Є ще три види тварин, які мають менопаузу, і це все китоподібні [194]. Науковці вважають, що в людей з 50 тисяч років тому було приблизно так: життя великою кайдашевою родиною, купа дітей (не всі виживали, але все одно багатенько), і от наші праматері, які самі чомусь припиняли вагітніти десь тоді, коли в старших доньок з’являлися свої діти, суттєво допомагали нащадкам. Жінки, які народжували власних дитинчат і не дуже боронили онуків, могли залишитися і без малих дітей, і з меншою кількістю онуків. Еволюція або смерть, як казав діяч Іван Семесюк.

Природний добір нічого з нас не ліпить і не тисне зумисно — він діє інакше. Еволюційні перегони виграють ті, в кого більше дітей дожили до зрілості та народили онуків — їхні гени існують собі далі. От хочете натякнути дітям про онуків, то кажіть по-­модному: «Коли вже я переконаюся, що наші гени добре прилаштовані?». А діти вам: «Мамо, тату, тю! Оплатіть заморозку ембріонів онуків на майбутнє, в якому ми зможемо вашим генам створити найсприятливіше середовище!». Чи: «Мамо, самі наших ембріонів і народіть, як вам так кортить!»[63]. Тут-­то підвалини традиційних цінностей і захитаються.

І в часи зуму та лавандового лате, звісно, непогано, коли бабуся допомагає ростити дітей, але в 50–60–70 років, думаю, багатьом сучасним жінкам хочеться як не розмножуватися, то просто кохатися, зосереджуватися на собі, своїй роботі й жити власним життям. Одна моя приятелька — молода красива бабуся ледь за 50 — піклується про себе та свого собаку, а не онучку. Всі задоволені. До того ж домашні тварини — це той самий окситоцин у мозкові, що й від малючат. Еволюцію не підманеш. Хоча й народження дітей у щонайпізнішому віці нині стає поширенішим, доступнішим і обнадійливішим — у ХХІ столітті пізні діти переважно бажані й забезпечені, й тішаться бонусами батьківського та материнського багатого життєвого досвіду. А відсутність дітей вже не дорівнює «краху життя» — аби ви були щасливі [195].

Етнографи кажуть, що років 150 тому і раніше вважалося недоречним кохатися та, отже, народжувати ще дітей, коли вже самі «дід і баба». А онуки тоді були рано. «А тепер усе інакше, інакше, просто, просто, просто навпаки». (Хто знає, той зрозуміє — 2.) Наш виклик — комфортно увійти в менопаузу і при цьому не втратити добрий настрій, міцні