Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути - Наум Петрович Иойриш
Останній час при захворюванням печінки і жовчних шляхів мед для лікування почали застосовувати також і в клініці.
Застосування меду при захворюваннях нервової системи
У стародавній Греції і Римі «мед вважали заспокоюючим і снотворним засобом».
Авіценна рекомендував уживати невеликі кількості меду при безсонні; великі ж дози меду можуть, на його думку, призвести до надмірного збудження нервової системи.
У старовинних російських рукописних лікарських порадниках зазначалося: «Семя горчичное, да перетрум, да инбирю, всех тех по равну, мелко толчено і смешано є медом пресным с вороборинным и тем рот полощем, или долго во рте держано, вычистит мозг главной от вредительныя мокрости, от которыя мокрости глава больна бывает». В народній медицині і в наші дні широко застосовується бджолиний мед при ряді нервових захворювань. В останній час клінічні спостереження також підтверджують високі лікувальні властивості меду при цих захворюваннях.
Ряд авторів (Ад. Ертель, Ед. Бауер, К. Апініс та ін.) відзначає, що бджолиний мед є добрим засобом для лікування захворювань нервової системи; склянка води з медом, випита хворим увечері, забезпечує йому спокійний сон.
Лауреат Сталінської премії проф. М. К. Боголєпов і В. І. Кисельова успішно лікували медом двох хворих на хорею і протягом тритижневого строку (на цей час лікування будь-якими медикаментами було виключене) дістали добрі результати: у хворих відновився сон, зникли головні болі, зменшилися слабість і подразливість, з'явилася бадьорість.
Клінічні спостереження показали, що застосування гіпертонічних (40%) розчинів глюкози при нервових захворюваннях дає швидкий ефект. Звичайно вже після перших трьох вливань глюкози відмічається суб'єктивне поліпшення, зменшуються головні болі, поліпшується зір тощо. Поряд з цим відмічається також і об'єктивне поліпшення загального стану хворого. Таким чином, застосування меду при деяких захворюваннях нервової системи дає добрий результат.
Лікарі, які застосовували бджолиний мед при захворюваннях нервової системи, відзначають його високі лікувальні властивості. Це стає зрозумілим, якщо врахувати, що основна складова частина меду припадає на глюкозу.
Застосування меду при шкірних захворюваннях
У народній медицині протягом віків успішно застосовуються медова мазь і медові коржі при захворюваннях шкіри.
У літературі (проф. К. Ф. Висоцький, М. Н. Дітріх та ін.) не раз зазначається, що ще в XII столітті жителька села Ласкова Февронія — дочка бортника (пасічника), що мала дар «исцелять недуги разные» і насамперед шкірні, широко застосовувала мед.
В стародавніх рукописних лікарських порадниках дається багато порад, як лікувати шкірні захворювання медом.
Доктор медицини А. Чаруковський у книзі «Народная медицина, примененная к русскому быту и разноклиматности России», виданій понад 100 років тому, писав, що для «лікування наривів — товстошкірних (на підошвах, долонях) слід уживати мед з мукою у вигляді медового коржа».
А. Я. Віолін у своїй праці «Медицина Китаю» відносно застосування меду при шкірних захворюваннях писав, що проти карбункула і дуже болючих наривів служать припарки з листя полину та головок часнику, стовчених з кількома зернинами солі, маленької квасолі з оцтом і медом.
У 1945 р. науковими працівниками дерматологічної клініки II Московського медичного інституту імені Й. В. Сталіна була опублікована праця про успішне лікування медом 27 хворих, які страждали в основному фурункулами та карбункулами.
Значний інтерес становить повідомлення цих авторів про вилікування медом однієї хворої з туберкульозом шкіри. «В одному випадку туберкульозу шкіри лиця з значною кількістю великих горбиків на верхніх і нижніх кінцівках ми дістали від комбінованого застосування меду блискучий ефект... Під впливом медових пов'язок горбики швидко звільнялися від некротичних стрижнів і енергійно рубцювалися; одночасно хвора протягом 12 днів діставала всередину щодня по 60 г меду». Повідомлення про лікування шкірного туберкульозу медом зустрічаються і в старих лікарських порадниках народної медицини.
Застосування меду в лікувальній косметиці
Лікувальна косметика (що означає «майстерність прикрашувати») ставить за мету зберегти здоровою і зробити красивою шкіру, яка захищає організм від шкідливих впливів зовнішнього середовища. Винятково важливу роль у лікувальній косметиці відіграє бджолиний мед, на особливі властивості якого зберігати «хороший колір лиця» вказував великий лікар стародавності Гіппократ. Проф. М. М. Бременер, проф. Д. І. Ласе і лікар М. Г. Полікарпова та інші автори зазначають, що для зміцнення і пом'якшення шкіри рекомендуються так звані медоносні маски, що складаються з чистого меду або суміші його в рівних частинах з яєчним жовтком і сметаною.
Найбільш поширений рецепт медової маски: 100 г бджолиного меду (якщо мед закристалізувався, то його треба трохи підігріти) зміщують з 25 г спирту і 25 г води до одержання однорідної маси. Медову маску наносять ватним тампоном і накладають тонким шаром на очищену маслом шкіру на 10—15 хвилин, а потім змивають теплою водою і суху шкіру трохи припудрюють. Широко застосовуються також жовтково-толоконно-медова, жовтково-медова, білково-медова та інші маски, до складу яких входить мед.
До складу жовтково-толоконно-медової маски входить: одна чайна ложка бджолиного меду, одна столова ложка толокна і один яєчний жовток. Готування суміші: до збитого яєчного жовтка додають чайну ложку меду і столову ложку толокна і розтирають до одержання однорідної маси.
Жовтково-медова маска складається з однієї чайної ложки меду, однієї чайної ложки гліцерину і одного яєчного жовтка. Всі ці речовини старанно розтирають до одержання однорідної маси.
Медові маски — ефективна косметична процедура, що діє значно енергійніше, ніж креми і мазі, вони не тільки пом'якшують, але й живлять шкіру. Завдяки своїм високим гігроскопічним властивостям мед вбирає шкірні виділення, його інгібітори[24] знезаражуюче діють. Медові маски, медові розчини, креми і мазі надають шкірі свіжості, бархатистості, згладжуючи зморшки, шорсткуватості і т. д.
Проф. А. І. Картамишев і В. А. Арнольд при сухій шкірі лиця рекомендують застосовувати медову маску так: 1) лице вимити теплою водою, зробити гарячий компрес;
2) шкіру лиця змазати маслом або олією;
3) на лице накласти рівний тонкий шар вати з вирізаними отворами для рота і очей;
4) медову мазь (пшеничного борошна 30 г, води 20 г і чистого меду 50 г) пензликом або ватним тампоном нанести на ватну прокладку і маску лишити на 20 хвилин;
5) знявши ватну маску, просочену медом, зробити 2— З гарячі компреси, промити лице водою кімнатної температури;
6) на бажання пацієнта — легкий грим, припудрювання.
Застосування меду при захворюваннях очей
У Стародавньому Єгипті бджолиний мед вважався одним з найефективніших лікувальних засобів при численних захворюваннях очей. У стародавньоєгипетському медичному папірусі Еберса вказується, що медові мазі успішно застосовувалися для лікування захворювання очей. Цікаво, що в папірусі Еберса
