ТІнІ СицилІЇ - Sancho Pansa

Вони таки знайшли печеру, заховану за густими чагарниками. Усередині їх зустріла прохолода і тиша. Даніель тримав ліхтар, освітлюючи вузькі проходи, поки Марія досліджувала стіни, вкриті старими написами. І хоча жодних скарбів вони не знайшли, натрапили на щось цікаве — схований дерев'яний ящик із пожовклими листами і кількома старовинними монетами.

— Ну ось, це і є скарб! — радісно сказала Марія, дістаючи одну з монет.

— Справжній історичний артефакт, — пожартував Даніель, але в його голосі теж відчувалося захоплення.

На зворотному шляху їх застав раптовий дощ, через який вони заблукали на стежці. Довелося шукати укриття під великим деревом, де вони сміялися, мокрі до нитки, обговорюючи свій «великий скарб».

Коли вони повернулися до готелю, Марія, загорнувшись у плед, сказала:

— Цей острів справді чарівний. Навіть казки тут оживають.

— І в кожній казці є ти, — тихо відповів Даніель, подивившись на неї.

Ці три дні стали для них не просто відпочинком, а маленькою пригодою, яку вони згадуватимуть навіть у найскладніші часи. Після чого Анна сказала:

Оці ваші історії, зовсім не цікаві – з заздрістю сказала Анна їм Ну тоді ти щось нам розповіси чи як? - сказав Даніель дивлячись дівчині прямо в очі Ой, одного разу я їхала до аеропорту зустріти старого знайомого, який також був мафіозі але він прилетів з Америки...

Після того як Анна зустріла його вони сіли в машину і попрямували в кафе, де полюбляла сидіти дівчина із за атмосфери, кафе було маленьким і затишним, із низькою стелею та стінами, обвішаними старими фотографіями та килимами з яскравими візерунками. У повітрі змішалися аромати спецій, свіжоспеченого хліба й смаженого м’яса, які обволікали теплом і викликали апетит ще до того, як встигнеш сісти за стіл.

Люди тут були добрі, з відкритими обличчями й гучним сміхом, який розливався по всьому приміщенню. Кожен новий відвідувач одразу ставав частиною цієї теплої атмосфери — його зустрічали так, ніби знали все життя. Усе в цьому кафе дихало гостинністю й простотою, які неможливо було підробити. Посидівши там вони поїхали до ділового партнера Карла, так було звати знайомого Анни, приїхавши на місце зустрічі дівчина залишилась в машині, а чоловік пішов до людей які стояли біля дорогого авто, сидівши в машині дівчина помітила, що по заду неї стоїть ще дві машини  з якої почали виходити люди, заводячи машину дівчина дістала пістолет. Під'їхавши до Карла вона всадила його в машину і під свисти куль почала тікати, їхавши в сторону бару їм пробили колесо, після чого дівчина не впоравшись з керуванням вивернула в сторону каналу, упавши туди вона витягла чоловіка і вони почали пливти в сторону каналізації, залізши туди, повністю мокрі вони почали прямувати в сторону бару. В той час вони почули як мафіозі які їхали за ними також спустилися до них і почали їх шукати, заховавшись за рогом дівчина наказала Карлу діставати пістолет і готуватися до перестрілки на що той відповів, що шуміти не краща ідея, на що запропонував план. Карл вийшов із за рогу піднявши руки до гори, чоловіки підійшли не спускаючи погляду з нього, обшукавши його троє чоловіків почали обговорювати план дій, після чого один з них упав з перерізаним горлом, інші двоє здивовано почали озиратися навколо, позаду чоловіка стояла Анна, яка ще одним рухом убила мафіозі які залишились:

 Як я розумію ти просто не хотів вбивати так? - запитала Анна обшукуючи тіла- Не зовсім, просто я загубив пістолет - нервово відповів Карл - -Зрозуміло, на щастя криси щось посмакують, а то сидять голодні, гаразд ми майже прийшли. Вилізши з люку вони опинилися за рогом бару, зайшовши в нього з чорного входу Анна взяла одяг для них і вони пішли переодягатися на склад, в це момент туди зайшла Даша, здивувавшись і не сказавши ні слова вона закрила двері. Після чого Анна не могла довести Даші що в них нічого не було: - Точно, а я це пам'ятаю, - відповіла Даша почавши сміятися. Після того, як Анна знову почала виправдовуватися, Назар сказав: - Я пам’ятаю, як ми з Валерією ходили по парку і як гралися з сиротами, мріявши про власних дітей, - з легкою посмішкою сказав Назар, після цих слів він вирішив зібрати речі і поїхати до порту. Намагаючись його зупинити Даніель почув тільки одне : " Будь Ласка", після цих слів Назар поїхав в порт, а в слід за ним Влад. Після не довгої тиші Санчо вирішив згадати історію як вони з Дашою ходили в торговий цент, який в той день захопили терористи. Сидівши на побачені в кафе пивши каву і розмовляючи про життя, пара почула вистріли з першого поверху, поглянувши вниз вони дістали пістолети і попросили охорону відвести людей в безпечне місце, після чого вони переглянулись між собою і тихо спустились. Санчо піднявши руки до гори підходив до одного з терористів, зрозумівши що це не італьянці, він почав вести з ними переговори, вони запитали: Хто ти? - запитав один з них на ламаному англійському, - Я, я каблучок - відповів хлопець англійською, Що ти верзеш, який каблучок? - здивовано спитав терорист, Я каблучок оцієї туфельки - після чого Даша застрелила напарника чоловіка і самого чоловіка,

Діставши зброю пара почала відстрілюватися від нападників, убивши ще декількох вони помітили, як ті почали підпалювати торгівельний центр, не встигнувши завадити їм вони почали виводити людей з приміщення, помітивши маленьку дівчинку за великим полум'ям хлопець хотів допомогти але не найшов води і нічого що могло погасити полум'я, перехрестившись хлопець забіг на другий поверх і з нього зістрибнув до дівчинки, не знаючи що робити він почав кричати Даші, щоб та бігла на другий поверх. Піднявшись вона зрозуміло що хлопець хоче зробити і приготувалась, дівчинка обхватила хлопця спереду руками за шию і ногами за тіло, підтягнувшись з дівчинкою він підняв її і передав дівчині, та взявши дитину відвела її до виходу, побігла назад до хлопця. Санчо стояв уже тільки в трусах і нічого не вигадавши, він вирішив намочитися в акваріумі розбивши його і стрибнути через вогонь, не встигнувши зупинити його хлопець уже розбив акваріум і стояв мокрий, після чого взяв свій одяг і перемотав свою голову і найшовши окуляри одягнув їх і пригнув. На іншій стороні його чекала Даша, схрестивши руки вона почала критикувати його після чого хлопець з посмішкою на обличчі встав обтрусився і запитав:

Дівчинка ціла? Так ціла, тебе тільки це турбує, ідіот? - розлючено сказала Даша Та гадаю що так - сказав хлопчисько одягаючи пропалені речі.