Невідома планета - Олександр Кваченко

— Філе, а це хто такі, що це за знак,

— Це бандити, а можуть бути й кочівники чи работоргівці. Тут у пустелях когось тільки не зустрінеш.

— Тоді допомагай знімати найцінніше, окремо, а сміття окремо. - він зі старанністю став допомагати.

Три перших кочівники були абсолютно однаково екіпіровані. І у кожного по банківському чіпу і всяка дрібниця. Третій мужик був товстим, колись, але вже в комбінезоні та з якісною захисною курткою-бронежилетом, мабуть, командир, дбав про свою безпеку. Хоч він зараз і валявся зламаною і висушеною лялькою, але жалості в мене чомусь зовсім не викликав. Тому що в наступному коконі ми знайшли жінку з рабським нашийником. В жінки взагалі нічого потрібного немає, а з боса цієї команди Філ стягнув його спорядження і відклав у бік гарного. Кобура з бластером, голкомет, станер, абордажний ніж, куртку бугая, з великою кількістю як внутрішніх, так і зовнішніх кишень. Виходив такий своєрідний рюкзак для дріб'язку, який завжди із собою. Філ з його кишень усе старанно витрушував.

Приймемося за п'ятірку мисливців.

На всіх був широкий пояс, одягнений поверх їхніх комбінезонів, він дуже зручно підходив під перенесення різних дрібних речей у поході. Голкомет був один і два бластери, решта, напевно, десь у печері. Можливо, вони відбивалися, потрібно буде наступного разу пошукати й там, на чому то вони ж приїхали. Хороші у всіх куртки, як у товстуна бандита. Поки що далі вивчати їхні можливості я не став, але розуміння того, що це далеко не такий простий бронежилет, до мене вже прийшло. Штани, черевики, дріб'язок. Начебто все, а ще ж залишилися рюкзаки, їх було всього дві штуки. Там були сухі пайки, вода, речі, запасні обойми до голкометів, знайшлася карта місцевості та по дрібниці різних похідних наборів.

— Ну, що Філ скажеш видатний видобуток, скільки це все буде в місті коштуватиме? Нумо по черзі ціни називай. - і він назвав приблизну ціну кожної речі й загальну всього що тут назбирали, виходило приблизно на сімдесят тисяч кредів. Але це якщо продавати, а таке ж купити вживане буде дорожче десь на тридцять відсотків. Поки він пояснював я викликав кіборга з внутрішнього зв'язку.

— Тех, це все забирати чи тут залишимо?

— Залишай тут більшу частину й озброїш Філа, подивимося на його реакцію, треба перевірити, я думаю він таких грошей з роду не бачив, як би не накоїв справ. Дай йому псевдо розблокований голкомет, з купи, що світиться, подивимося, що він буде робити.

— А ти хитрий. - зауважив я, кіборг діє дуже розважливо, в деяких ситуаціях.

— Скільки вас таких було, а потім у спину стріляєте, набридло. Зброю всю перебирати потрібно, броні куртки звичайні під нейромережу, комбінезони лагодити, чіпи перевірити ну ти й сам знаєш.

— Я зрозумів тебе.

— Філе, що тобі з цього треба. - запитав я його прямо. Він спочатку загорівся, а потім знітився. 

– Ви й так багато чого дали.

— Добре, збільшимо ще на місячний цикл твоє відпрацювання, можеш брати все, що тобі потрібно. - Він метнувся до речей і взяв всього, але по одній штуці, крім зброї. Я підійшов до зброї та видав йому один, той мічений кіборгом голкомет. Він із вдячністю прийняв. На його обличчі була щаслива посмішка. - Точно все?

— Тепер точно. - відповів він і пішов все прати.

Всі знайдені чіпи зібрав і з кристалами поклав в одну кишеню на перевірку. Інші знайдені трофеї, зброю, куртки, комбінезони я закидав у рюкзаки, заберу на базу, полагодимо. Зрозумівши, що зі збиранням трофеїв закінчено, я опустив очі та задумливо глянув на розпростерті, на підлозі тіла. Відкритим залишалося питання, що мені з ними робити. І зараз я мав на увазі не трофеї, а тіла, які лежали на підлозі.

— Тех у тебе немає приладу перевірити, чи є нейромережа?

— Є, зараз принесу. Старі, першого та другого покоління, легко визначити у них роз'єми є для підключення на тілі, а в нових вже немає такого, йду.

Розібравшись із приблизною наявністю в тілах нейромереж, ми почали збиратися до від'їзду. Дали останні настанови Філу і вирушили назад на базу.