Невідома планета - Олександр Кваченко

— Спробуй, але це тимчасовий захід. Вона їх не втримає і заважатиме стрільбі.

— Зроблю подивися. Нам необхідно забезпечити безпеку. А аномалію можна закрити чи прибрати?

— У мене в базі таких відомостей немає. Спроби були, але успіху не було. Те що запропонував Тех спробуємо, як буде корабельний щит.

— Додаткове захисне обладнання на складах бази є, зможемо поставити кілька турелей у коридорах біля аномалій?

— Все озброєння бази зосереджувалося на восьмому та сьомому рівні, тут лише заміновано все й боєприпаси. Якщо проб'ють зовнішній периметр і спустяться до п'ятого рівня, протокол наказував знищення бази.

— М ... ... так. І зовсім нічого немає, щоб стріляло?

— Є автоматична зброя, але в тебе по ній немає сертифіката, ти стріляти з неї не зможеш. Є ще зброя на кшталт турелей, але в неї немає керуючого контуру, тільки вручну тиснути гашетку.

— Вези все, що є, подивимося, що з цього вийде.

— Завтра все буде. І матеріал на ґрати й частини турелей.

— Я сьогодні до обіду закінчу третій рівень та перейду на другий.

— Прийнято.

Дотримуючись маркерів на карті, досить швидко знайшов ті кімнати, що мені потрібно було полагодити та перевірити. А через кілька годин уже перейшов на другий рівень, тут якраз технічний дроїд закінчував підключати кімнати до живлення. Звірився з картою та отримавши регламент робіт, рушив виконувати. Так і пролетів час до вечора. Втомився, якщо спочатку було цікаво, то зараз вже набридло і всі ці кімнати та однотипне поламання.

Після вечері зробив розминку з основ рукопашного бою. Бази вчились, але рефлекси доводиться тренувати вже самостійно. Завдяки лікуванню в медичному комплексі, я вважаю, що моє фізичне тіло майже відновлено, пішли обвислі м'язи, почував себе краще. Бувши простим інженером інформаційних технологій на землі, я ніколи не займався серйозно спортом. Тільки перед літом ходив у тренажерний зал і то не завжди. Тепер, коли я роблю тренувальні вправи, відчуваю контроль над своїм тілом. До того ж я начебто став більш підтягнутим.

За цією справою мене і застав Тех.

— Привіт, тренуєшся, це добра й потрібна справа.

— Привіт. Так, пробую закріпити вивчене. Що там із ліфтом, працює?

— Полагодив, завтра запускатиму режим розпізнавання на базі в межах перший-четвертий рівень, тепер перехід з пропуском, або нейрокомом між поверхами. Також відновив бронедвері між третім та четвертим рівнем, прибрав платформу та рештки контейнера, що заклинив двері. Турелі та дроїди також будуть пере налаштовані на розпізнавання свій, чужий. Ось твоя перепустка, наклей її на скафандр, нейроком із собою носи, не знімай. На бронедверях просто прикладай нейроком до панелі управління.

— Зрозумів. Що у нас за планом? – спитав ШІ.

— Тех завтра в ангари, Мік доробляє другий і перший рівень і будує оборону біля аномалії.

— Міку, допомога потрібна? - запитав Тех.

— Ні, я впораюся, якщо треба буде, спитаю поради.

— Домовилися.

— А можна завтра на шостий рівень з'їздити, може там знайду якісь запчастини?

— Так, але тільки зі мною, там небезпечно - відповів Тех - як зберешся виклич мене, я тебе зустріну біля ліфта на шостому поверсі. Перекину план рівня на нейроком. Бази ти вже вивчив, з користування голкометом?

— Сьогодні ввечері маємо закінчитися навчання.

— Чудово. Тоді на сьогодні все, я вирушаю до ангарів. Відпочивай Мік.

Дістався до душової, зняв скафандр і прибрав його в нішу, поставив на зарядку і саме очищення. Згадав, що в мене на спині висить клинок, покрутив, нехай висить може десь стане у пригоді. Прийняв душ, напрацювався за добу. Спати.