Scrum - Джефф Сазерленд
Коли на початку 1980-х я тільки пішов з військової академії у світ бізнесу, мене поставили керувати десятком програмістів, що виглядали доволі нещасними. Їхні проекти завжди запізнювались і вибивалися з бюджету – і це коли взагалі щось працювало. Із часом їхній настрій став таким негативним, що атмосфера в робочому приміщенні діяла на всіх гнітюче. При цьому виробничий процес, який вони використовували, був настільки поганим, що досягти успіху було просто неможливо. Відтоді я якраз і займаюсь розв’язанням такого роду проблем, витративши на це тридцять років.
Важливість щастя по-справжньому вразила мене, коли я створював свою першу Scrum-команду. Я усвідомив, що маю враховувати не лише інтелектуальний, але й емоційний стан людей. Для бойового винищувача з Вест-Пойнту це було щось новеньке, бо я звик до ситуацій, де все чітко й зрозуміло. Але завдяки клінічному та науковому досвіду із часом я збагнув: щоб допомогти людям змінити їхні життя на краще, треба змінитися самому. У ході того першого Scrum-проекту я усвідомив, що справжня надзвичайність проростає з утіхи та задоволення. І першим кроком до успіху є відчуття радості від роботи.
Усе це може здаватися трохи дивним, немов я пропоную вам співати релігійних пісень навколо багаття. Ви маєте знати, що на початку моєї кар’єри консультанта стартапів венчурні капіталісти, з якими я працював, вважали мене хіпі із Сан-Франциско. У їхньому світогляді не було місця заохоченню людей. Сьогодні ж я – провідний консультант венчурних фірм, і мене часто сприймають як оракула. Коли люди мають складну проблему, вони питають оракула про її розв’язання. Вони не обов’язково очікують, що відповідь матиме сенс. Вони просто випробовують цю пораду, яка, на їхній подив, майже завжди працює.
Ось чому щастя важливе для вашого бізнесу і дає дійсно кращий прогноз прибутку, ніж більшість показників, запропонованих фінансовим директором. У цьому розділі я збираюся викласти, наскільки важливим є щастя для результатів вашої роботи і як його досягти, виміряти й застосувати. Я подам вам щастя з прикладної точки зору.
Завдяки розробці Scrum я, можливо, став кращим як людина, що зробило щасливішими мене та моїх рідних. Але як бізнесмен та вчений я люблю більш конкретні дані.
Щастя – це успіх
Результати досліджень говорять про це напрочуд чітко. Щасливі люди просто діють краще – вдома, на роботі, у житті. Вони заробляють більше грошей, отримують кращу роботу, закінчують коледж і просто живуть довше. Дивовижно, але факт: майже в усіх сферах вони досягають більшого.
Щасливі співробітники більше продають, приносять більше прибутків і менше витрат, рідше змінюють місце роботи, здоровіші й довше працюють. Або, як ідеться у статті 2005 року, де проведено мета-аналіз 225 досліджень із понад 275 000 учасників:
Щастя веде до успіху ледь не в кожній сфері нашого життя, зокрема в шлюбі, здоров’ї, товариських стосунках, громадській діяльності, творчості, а особливо в роботі, кар’єрі та бізнесі[36].
Мета-аналітики показали, що люди, які почуваються щасливими, успішніше проходять співбесіди, вище цінуються начальством, демонструють кращу роботу й продуктивність і стають кращими менеджерами.
Але ось що цікаво: інтуїтивно здається, що в перевагах щасливих людей немає нічого дивного – вони ж щасливі через свій успіх, чи не так? Виявляється, не так. У тому самому мета-аналізі читаємо: «Дослідження за дослідженням показують, що щастя передує важливим результатам та показникам процвітання».
Ось як насправді. Люди не тому щасливі, що успішні, а тому успішні, що щасливі. Щастя – прогностичний показник. Причому продуктивність покращується, якщо люди стають хоча б трохи щасливішими. Не потрібно різко змінювати чиєсь життя, щоб зробити їх щасливішими, принаймні тимчасово. Навіть маленький шматочок щастя веде до помітно кращих результатів. Не треба, щоб люди впадали в стан глибокого щастя, наче в день весілля. Достатньо, щоб вони просто стали трохи щасливішими, ніж були до того. Звичайно, чим щасливішими вони стануть, тим більший ефект це матиме. Але я хочу, щоб ви винесли із цього простий месидж: навіть невеликі жести можуть мати великий вплив. А Scrum якраз і зосереджується на тому, щоб систематично закладати ці дрібнички в підмурок успіху. Лише по одній за раз, і ви дійсно зможете змінити світ.
Я збираюся дати вам набір інструментів для вимірювання щастя вас самих і вашої команди, компанії та родини, а також будь-якої організації, з якою вам трапиться мати справу. Це Scrum. Забудьте вправи на побудову довіри, а натомість просто будуйте її кожного дня. І я хочу, щоб ви це вимірювали. Недостатньо думати, що люди щасливі. Треба, щоб ви стали в цьому експертом: обчислюйте щастя та порівнюйте його з продуктивністю. Якщо щось не сходиться, це вказує на проблему. Чудово ходити з вашою командою на пиво. Але це не принесе компанії багато користі, якщо не втілиться в дійсно кращу продуктивність. Є багато людей, з якими я проводжу час задля розваги, але щодо моєї команди я хочу, щоб цей соціальний аспект вів безпосередньо до продуктивності. І так воно й виходить.
Розрахунок щастя
Як же зробити щасливими самих себе, наших працівників та колег по команді? Як перетворити це щастя на більшу продуктивність і прибутки?
Щоб відповісти на ці питання, потрібно повернутися до Toyota та хрестового походу Таїчі Оно проти марнування. Мета позбутися цієї проблеми привела його до ідеї «безперервного покращення». Недостатньо досягти певного рівня продуктивності та залишатися там – ідея полягає в постійній перевірці ваших робочих процесів на предмет їх вічного покращення. Досконалість, звичайно, не має меж, але кожен здобуток у цьому напрямку має значення.
Як і роботу та час слід розбивати на керовані частини, покращення треба нарізати на окремі кроки. У японській мові для цього є спеціальне слово кайдзен – «безперервне покращення». Що невеличке можна зробити просто зараз, щоб покращити вашу роботу?
У Scrum це розглядається наприкінці кожного спринту під час того, що я називаю «ретроспективою». Спочатку члени команди показують, чого вони досягли протягом останнього спринту (що в них «Виконано» та може потенційно бути представлене клієнтам для відгуку). А потім вони сідають і думають, що пройшло добре, що могло пройти краще та що можна покращити в наступному спринті. Яке покращення робочого процесу вони як команда здатні запровадити
