Рослини проти Зомбі. Новорічний гандал - Стружик Лев

Нептун перейшов до інших кімнат, не зупиняючись:

— Ось, погляньте: кухня загубила свою красу! Ось, погляньте: туалет розбитий! Ось, погляньте: увесь другий поверх ви перевернули догори дригом! Тепер ні гірлянд, ні прикрас, нічого там немає! — він розвів руками, дивлячись на нас із болем у серці.

Нарешті, Нептун піднявся на дах з друзями, і, заливаючись сльозами, вигукнув:

— І дивіться: навіть дах потрісканий! Навіщо ви це зробили?! — і знову заплакав, як дитина.

Соняшник підійшла до Нептуна й обережно поклала руку йому на плече:

— Не плачте, Святий Нептуне. Ми ненавмисно. Це лише випадково, — сказала вона з сумом.

— Випадково?! — різко відповів Нептун, повертаючись до неї. — А хто ж цю випадковість влаштував?!

— Це Патрік! Він у всьому винен! — вигукнув Сквідвард, вказуючи на Патріка.

Той, стоячи поруч з друзями, ніяково усміхався і тихо хихотів, наче його це не стосувалося. Нептун, поглянувши на нього, різко змінився в обличчі й сказав:

— Що ж... У такому разі...

Усі повернулися до вітальні, де планувалося святкування Нового року. В цей же момент, Нептун раптово схопив Патріка за шию, ледве не задушивши його.

— Ні! Що ви робите?! — закричав Патрік, борсаючись у руках Нептуна.

— Раз це ти накоїв цей безлад першим, отже, я повинен тебе... ЗНИЩИТИ!!! — очі Нептуна знову засяяли яскравим світлом. Він підняв тризуб, готуючись завдати смертельного удару.

— НІІІІІІІІІІІІІІІІІ!!!!! — гукав Патрік, молячи про допомогу. Але ніхто не міг його врятувати, адже всі стояли завмерлими від страху. Навіть я, дивлячись на це видовище, був занадто здивованим, щоб діяти.

Ну, усе б скінчилося недобре, якби в це раптом не втрутилася Соняшник. Побачивши, як Нептун заніс тризуб над Патріком, вона закричала з панікою:

— Ні, Святий Нептуне! Не робіть нічого поганого з Патріком! Все буде добре!

Нептун глянув на неї, але його обличчя залишалося злим і напруженим.

— Добре?! А те, що він влаштував першим цей безлад, то це також добре?! Як би не так! — грізно вигукнув він, піднімаючи тризуб ще вище.

— НІІІІІІІІІІІІІІІІІ!!!!! ВРЯТУЙТЕ, ДОПОМОЖІТЬ!!! МЕНІ КІНЕЦЬ!!! — заволав Патрік, борсаючись у його руках.

— Але ще є шанс на виправлення! — раптом вигукнув Горохостріл, наближаючись до Нептуна.

— О, справді? — запитав Нептун, дивлячись на нього з недовірою.

— Так! Якщо цей гармидер не повернути назад, то ми можемо зробити замість нього новий, але більш прибраний! — впевнено сказав Горохостріл.

— Ми можемо знову розвісити гірлянди! — додав я, підтримуючи Горохостріла.

— І прикрасити нову ялинку! — підхопив Губка Боб.

— Ми можемо ще раз прикрасити другий поверх! — запропонував Сквідвард.

— І навіть переробити дах, що зараз стоїть потрісканим! — заявив Містер Крабс, вказуючи клешнею на розбитий дах.

Соняшник підсумувала:

— Що скажете на це?

Нептун здивовано подивився на всіх нас. Його строгий вираз обличчя почав змінюватися. Він замислився: чи дійсно варто дати друзям ще один шанс на виправлення? Спочатку він вирішив не звертати на це уваги, але, побачивши, як усі друзі дивляться на нього з сумом, він нарешті звернувся до Патріка:

— Тільки більше не влаштовувати тут новорічного гандалу! Гаразд?

— Так, Святий Нептуне! Обіцяю, більше не буду так робити! Клянусь, чесне слово! — вигукнув Патрік, трусячись від страху.

Нептун зітхнув і нарешті оголосив:

— Ти вільний! — він відпустив Патріка, і той гучно впав на підлогу.

— Ура! Я вижив! — радісно закричав Патрік, підстрибуючи, але одразу зупинився, коли Нептун різко підійшов до нього з грізним поглядом.

— Але тепер, жодних влаштованих бійок й безладів! — суворо сказав Нептун.

— Обіцяю, Святий Нептуне! — відповів Патрік, швидко кивнувши.

Соняшник, зітхнувши з полегшенням, сказала:

— Чудово! А тепер, коли все завершилося слава богу добре, ми можемо приступати до переприкрашання мого будинку!

— Але як? — запитав Нептун. — У нас, мабуть, немає з собою нових матеріалів, з яких можна усе склеїти, повернути...

— Так, згоден, — додав Патрік. — Ми ж не маємо ще одного столу, що стоїть зараз розбитий... Чи його можна ще повернути? — він поставив уламки столу, ніби намагаючись його відновити, але вони одразу розвалилися. — Ну, от! Бачите? Тепер і стіл не повернеш! — вигукнув він з сумом.

— Можна замовити новий, хоча на доставку це буде длитися занадто багато часу, — сказав Горохостріл, замислившись.

— Можна повісити нові прикраси! — запропонував Сквідвард.

— Або конфеті! — вигукнув Містер Крабс, показуючи невелику купку конфеті. Сквідвард здивовано подивився на нього, а Містер Крабс, побачивши його вираз обличчя, пояснив: — Ну, на всі свята можна замість хлопавки взяти конфеті, аби додати до свята трохи радості та гармонії. Чи не так?

— Тоді, нам треба придумати, звідки нам взяти ще одну ялинку! — сказав Губка Боб. — Хоча біля дому Дядька Лева вони є, але відрубувати їх, він сказав, не можна, бо йому завжди потрібне чисте повітря!

— Погоджуюсь! — сказав я, кивнувши. — Він не може жити без ялинок, особливо якщо він звик до більш свіжого та чистого повітря.

— Тоді, що нам робити? — запитав Нептун, трохи розгублено.

— Не хвилюйтесь, Святий Нептуне! Обіцяю, що все буде гаразд! — запевнила Соняшник.

— Просто будемо прикрашати наш будинок тими матеріалами, які у нас залишилися! — запропонував Горохостріл.

Нептун на мить замислився і зрештою сказав:

— Добре, друзі! Давайте спробуємо прикрасити ваш будинок вже тими матеріалами, що маємо!

— От і чудово! — сказала Соняшник, усміхаючись.

— Тоді будемо прикрашати наш будинок разом... — почав Горохостріл.

— З піснею! — вигукнули Губка Боб і Патрік, одночасно підкидаючи Горохострілу гітару. Він підхопив її, налаштував струни, і ми всі почали готуватися до веселого співу під час прикрашання будинку.

"Готуємося знову до Нового року"