Про любов для дітей - Ангеліна Кріхелі

— От як вони твоє полотно чарівне вкрали! — знову здогадалася Надія.

Кощій кивнув, погоджуючись із її здогадкою.

— Ми з Ягою нове життя розпочали, із чистого аркуша. Ось я й забув про Озерного Царя. Викреслив як минуле. Тільки бач, як обернулося, минулому в минулому недобре, воно все прагне справжнє зіпсувати.

Яга вирішила Кощія від смутку відволікти. Змахнула рукою — і на долоні маленькі золоті ворота з'явилися в саду з троянд різних кольорів і сортів.

— А ось на що моя хатинка перетворилася, — сказала вона Надії. — Я туди приходжу, коли Ворон звістку приносить, що чиясь черга прийшла і проводжати час та дорогу вказувати. За старших залишила мітлу та ступу. Вони собою дуже горді, — Яга посміхнулася дівчинці, і Надя відповіла їй усмішкою.