💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Зарубіжна література » Жовтий туман - Волков Олександр

Жовтий туман - Волков Олександр

Читаємо онлайн Жовтий туман - Волков Олександр

Засяяло безліч смарагдів на стінах і стелі, на спинці трону, і тепер справді важко було витримати цей незвичайний блиск без зелених окулярів.

Не встигли члени штабу оговтатися від подиву, як Страшило, що не розгубився, кинувся до телевізора, зробив знак Фарамантові. Вартовий Брами зрозумів і швидко вивів посла за двері: не можна було ворогові видавати таємницю чудесного ящика.

Страшило, протираючи запотіле скло телевізора, похапцем пробурмотів заповітні слова: він просив ящик показати йому чарівницю Арахну. І він її побачив.

Чаклунка стояла біля входу до печери з магічною книжкою в руках; очевидно, вона щойно прочитала заклинання, яке знімає туман. Вона мала урочистий вигляд, біля ніг Арахни метушилися гноми, а десь збоку сушився на майданчику літаючий килим.

Так, віднині не залишалося жодних сумнівів: Жовтий Туман був справою рук Арахни. І це вразило присутніх у залі, як несподіваний удар грому. З екрана долинули слова чаклунки:

— Кастальо, глянь на сонячний годинник. Минуло п'ять хвилин?

— Час сплив, пані, — була відповідь.

І раптом немов темна пелена виринула перед очима Страшила, Діна Гіора і решти. І це вплинуло на них так гнітюче, що вони ледь стримали болісний скрик.

— Ви тепер бачите, яка могутність моєї хазяйки, — самовдоволено сказав Руф Білан, якого ввели до зали. — Вона розпоряджається навіть сонячним світлом! Я вже не кажу про те, що Жовтий Туман отруйний. Гадаю, ви в цьому самі переконалися. І тепер маєте вибір: або визнаєте себе рабами могутньої Арахни і платитимете їй данину, яку вона зажадає від вас, або повільно чахнутимете в отруєному повітрі, доки вас не спостигне смерть.

Страшило і члени його штабу похмуро мовчали. Що тут скажеш? Смерть жахлива, але і рабське життя не легше. Правда, солом'яній людині не загрожувала загибель від задухи, але що він робитиме, коли його підданими залишаться тільки дуболоми? Ні, тоді він знайде собі швидку смерть на вогнищі!

Руф Білан знову заговорив:

— Повелителька Арахна не вимагає негайної відповіді. Вона дає вам три доби на роздуми. Протягом цього часу ви мусите прийняти рішення і повідомити його мені.

Фарамант вивів Руфа Білана за міську браму і зняв в нього зелені окуляри. Все посвітліло перед очима посла, і він поблажливо посміхнувся:

— Ото диваки, самі собі нав'язали тягар!

Переправившись через канаву, Білан пішов до найближчого гаю й став чекати, коли за ним прилетить Арахна. Літаючий килим був перекроєний так, що знову дістав правильну чотирикутну форму. Площа його стала меншою, зате він тепер не гойдався в повітрі і не втрачав рівноваги.

ВІДКРИТТЯ ДОКТОРІВ БОРИЛЯ І РОБИЛЯ

ермін, який дала Арахна для роздумів, спливав. Закінчилася третя доба, і до полудня мав прийти по відповідь Руф Білан.

Жовтий Туман, як і раніше, оповивав країну, і напади кашлю, дедалі жорстокіші, мучили людей, звірів і птахів. У палаці Страшила йшли безперервні наради, де були присутні всі бажаючі. В нарадах брали участь Прем Кокус і Ружеро. Через кілька днів після появи Жовтого Туману стривожений Ружеро осідлав маленького килима-самольота і наказав везти себе до резиденції Према Кокуса, правителя Жуванів. І це було дуже добре, що чарівний килим сам знаходив шлях до заданого пункту навіть за непроглядної ночі, інакше Ружеро, звичайно, збився б з дороги в жовтій імлі.

Порадившись, два приятелі вирішили піти до Страшила Мудрого, найрозумнішого чоловіка в Чарівній країні, котрий дістав мозок від самого Гудвіна, Великого і Жахливого. Килим не був розрахований на двох людей, але, піднатужившись, все ж дотяг Ружеро і Кокуса до Смарагдового міста. Тепер і вони разом з усіма ламали голову над тим, як вийти з трагічного становища, в яке їх поставила Арахна.

Поступитись їй? Стати рабами на кілька віків? Або відповісти гордою відмовою і згубити весь народ, і насамперед невинних дітей, які найтяжче потерпають від отруєного повітря?

Фарамант пропонував прикинутись, що вони погоджуються з вимогою чаклунки, і дістати, таким чином, перепочинок, а опісля шукати засіб боротьби з Арахною. Інші вважали, що злу фею не так просто обдурити. Вона зажадає заложників, і, якщо народ повстане, заложники загинуть.

Під час найжаркішої суперечки двері Тронної залп несподівано розчинились і до неї вбігли Бориль і Робиль. Читачі, ймовірно, пам'ятають кругленькою веселого Бориля і довгов'язого щуплого Робили, двох лікарі" з країни Підземних рудокопів. Ці друзі-суперники завжди сперечалися, завпеди висміювали один одного, але не могли прожити жодного дня, щоб не зустрітись.

Бориль і Робиль виглядали дивно. З иіздх>ів у цих стирчала вата, а роти були закладені великим листям дерев, що трималися на зав'язках. Лікарі збуджено і швидко бурмотіли щось незрозуміле: говорити їм заважали листки. Тоді Борпль сердито зірвав зав'язку і вийняв листя з рота.

— Відкриття! Велике відкриття! — заволав він. — Ми знайшли…

— Засіб боротьби з Жовтим Туманом! — підхопив Робиль, теж звільнившись від листка: йому нестерпною була думка, що його друг сам розкаже про все.

Лікарі, хвилюючись і перебиваючи один одного, розповіли таке. Після того, як, рятуючись від Жовтого Туману, рудокопи з сім'ями пішли в підземелля, захопивши з собою і Жуванів (на Печеру не поширювалося чаклунство Арахни), Бориль і Робиль залишилися в селищі самі. З їхнього боку це було справжнім героїзмом, бо кашляли вони не менше за інших. Але два лікарі не думали про себе, коли зазнавали тривалого впливу отруєного повітря: вони шукали засіб боротьби з ним. Спочатку вони переконалися в тому, що коли дихати крізь марлю, змочену водою, то Жовтий Туман не так згубно діє на легені і кашель пом'якшується. Добрий засіб, безперечно, але де дістати стільки марлі, щоб забезпечити нею всіх жителів Чарівної країни — і дітей, і дорослих? А крім того, треба ще подумати і про тварин, і про птахів. І лікарі вирішили, що допомогти повинна природа.

"Невже в наших лісах не знайдеться дерев з таким пористим листям, яке пропускало б чисте повітря і затримувало шкідливі частинки туману?" — думали Бориль і Робиль.

Вони пройшли лісами і гаями десятки миль, оглянули сотні різних порід дерев. Щільні шкіряні листки або підкидали одразу, без дослідження, — ясно, що вони затримають не тільки туман, а і саме повітря.

Зате листя з дрібними дірочками — порами — лікарі розглядали і перевіряли особливо ретельно. І нарешті їхні пошуки увінчалися успіхом. Листя з дерева рафалоо виявилося таким, що краще не придумаєш. Їхні пори затримували отруйні краплинки, а чисте повітря проходило вільно. І листя рафалоо мало достатню міцність, щоб прикріпляти до них зав'язки.

Правда, час від часу з листя доведеться змивати налиплі на них краплинки туману, але це не вимагатиме великої праці. Остаточно упевнившись у незвичайній цінності свого відкриття, зраділі Робиль і Бориль поспішили до Смарагдового міста.

— Ми всю дорогу дихали крізь листя рафалоо, — навперейми доповідали лікарі, — і кашель у пас майже щез.

Цю заяву зустріли захопленими аплодисментами.

— Треба негайно спорядити експедицію до Голубої країни за листям рафалоо, — розпорядився Страшило.

— Не турбуйтесь, ваша величносте, — відгукнувся Бориль. — У нас у селищі працювали на будівництві дамби п'ять дуболомів, і воші за нашим наказом принесли сюди десять величезних мішків з дорогоцінним листям. Вистачить на всю країну!

Правитель Смарагдового острова підійшов до стінної шафки, відкрив її, дістав два ордени і мовчки прикріпив до піджаків зашарілих від радості лікарів.

— Зараз у цій залі відкриється тимчасовий кон-суль-та-ційний пункт, — сказав Страшило. — Негайно зібрати всіх міських лікарів, медичних сестер, сиділок, санітарів, — звелів він Фарамантові. — Ви, цапове, про-ін-струк-ту-є-те їх, як користуватися листям рафалоо, і вони навчать народ.

— Кон-суль-та-цій-ний пункт… про-ін-струк-ту-є-те… Які важкі слова! — з великою повагою прошепотіла ворона. — І подумати лишень, що це я порадила Страшилу роздобути мозок! Аж самій не віриться…

Страшило почув похвалу Кагги-Карр, і голова його почала розбухати від гордості, з неї полізли голки і шпильки. В цей момент до зали увійшов Руф Білан. Помічник Фараманта, який чергував біля воріт, пропустив Білана в місто без зелених окулярів.

Помітивши в залі пожвавлення, посол Арахни заговорив:

— Судячи з ваших радісних облич, панство, я гадаю, що передам чаклунці Арахні розсудливу відповідь. Очевидно, ви згідні підкоритись їй?

Страшило не поспішаючи підійшов до трону, важко всівся на нього і суворо відрізав:

— Наші радісні обличчя означають, що ми зневажаємо погрози твоєї хазяйки і ка-те-го-рич-но відкидаємо її владу! Знай, запроданцю, що ми знайшли… — глянув на Ружеро, котрий застережливо підніс пальця до губ. Страшило спритно викрутився: —… ми знайшли належну, гідну відповідь на її нахабні претензії — ми відповідаємо відмовою! З цим можеш повернутися до чародійки!

Руф Білан покинув палац з розгубленим виглядом, а Ружеро сказав Правителю:

— Ви мало не видали ворогові найважливішу таємницю!

— Так, визнаю, я ледве не проговорився через свою гарячковість, і хтозна, які б заходи вжила чаклунка, коли б я вибовкнув про наш секрет Руфу Білану. Але коли вже зайшло про цього запроданця, скажіть, шановний Ружеро, чому ваші рудокопи не перевиховали Білана після його пробудження?

Ружеро відповів:

— З донесення чергового по Печері я знаю, як усе трапилося. Коли Руф Білан прокинувся, його перевиховання пішло звичайним шляхом. Однак воно тривало лише два дні, а потім Білан щез; у хатинці, де він жив, знайшли недоїдені ласощі з горішнього світу, а поряд з його слідами на доріжці виднілися сліди чиїхось маленьких ніг…

— Усе зрозуміло, — сказав Страшило. — Його забрали посланці Арахни, і чаклунка виховала Білана по-своєму. Дуже шкода, що так сталося, але тепер цього не виправиш…

Тим часом у залі почали сходитися запрошені до палацу медичні працівники і лікарі, сестри, санітари. Дуболоми внесли мішки з листям рафалоо і цілі оберемки зав'язок. Лікарі Бориль і Робиль показували медикам, яким боком прикладати листя до рота, як прикріплювати до них зав'язки…

Поки в залі тривала ділова метушня, Страшило покликав ворону.

— Як ти гадаєш, Кагги-Карр, в околицях Смарагдового острова ростуть дерева рафалоо? — запитав він.

— Чого ти цим цікавишся?

— Бачиш, лікарі принесли багато листя, але їх вистачить тільки для людей.

Відгуки про книгу Жовтий туман - Волков Олександр (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: