От так неуважний - Маршак Самуїл
Запрошуємо вас на чудову подорож у світ дитячої поезії з твором "От так неуважний" від видатного російського письменника Самуїла Маршака. Ця книга доступна для вас на readbooks.com.ua.
"От так неуважний" - це збірка віршів, які переносять нас у чарівну реальність дитинства. Автор розповідає про пригоди, радощі та думки дітей, використовуючи гумор, лірику та вигадку. Кожен вірш має свою унікальну історію, яка навчає дітей бути уважними, розуміти світ навколо себе та відчувати радість в маленьких речах.
Через легкість та жвавість своєї поезії, Маршак створює особливу атмосферу, де кожне слово оживає й запам'ятовується. Він звертається до дитячої уяви та емоцій, створюючи яскраві образи і змальовуючи веселі ситуації. Читачі будуть сміятися, захоплюватися та співчувати героям віршів, відкриваючи для себе безкрайність дитячого світу.
"От так неуважний" - це книга, яка здатна підсилити любов до поезії та розвинути фантазію дитини. Вона не тільки розважає, але й навчає цінним життєвим урокам про відповідальність, турботу та шанобливе ставлення до оточуючих.
Не пропустіть можливість зануритися в чарівний світ "От так неуважного" Самуїла Маршака. Відкрийте для своєї дитини двері у світ поезії та радості.
От так неуважний
Переклад українською – Г.Бойко
Жив чоловік неуважний
На вулиці Вантажній.
Вранці він сорочку взяв,
Руку всунув у рукав,
Але що за плутанина! —
Не рукав то, а штанина.
От так неуважний
З вулиці Вантажної!
Взяв пальто він із гвіздка...
— То не ваше! — хтось гука.
Надівати став гамаші —
Знов кричать йому: — Не ваші!
От так неуважний
З вулиці Вантажної!
Замість шапки на ходу
Він надів сковороду.
Узувався — став на п'яти
Рукавиці натягати.
От так неуважний
З вулиці Вантажної!
От якось у трамваї
Він на вокзал спішить,
Враз двері відкриває
Й кондуктору кричить:
— Високоповажний,
Вагонопровожатий,
Вагоноповажний,
Високопровожатий!
Часу у мене мало,
Я мав зійти за мить.
Вокзал біля трамвая
Чи можна зупинить?
Кондуктор здивувався —
Якраз трамвай спинявся.
От так неуважний
З вулиці Вантажної!
Він пішов тоді в буфет,
Щоб купити там білет.
А тоді помчав у касу
Купувати пляшку квасу.
От так неуважний
З вулиці Вантажної!
Ось прибіг він на перон,
Вліз в одчеплений вагон,
Вніс вузли і чемодани
І розтикав під дивани.
Сам в кутку перед вікном
Він заснув спокійним сном.
Прокидається під ранок —
Що воно за полустанок?
Люди всі йому підряд
Кажуть: — Місто Ленінград.
Ще поспав він та й схопився,
У віконце подивився,
Бачить — знов вокзал стоїть!
Здивувавсь він мимохіть.
— Що, — питає, — за стоянка, —
Бологоє чи Слов'янка?
Люди всі йому підряд
Кажуть: — Місто Ленінград!
Ще поспав він та й схопився,
У віконце подивився, —
Перед ним вокзал стоїть...
Як це диво зрозуміть?
— Що за станція? — питає, —
Дибуни це чи Ямськая? —
Люди всі йому підряд
Кажуть: — Місто Ленінград!
Закричав він: — Що за жарти?
Чи так довго їхать варто,
Щоб приїхати назад,
У той самий Ленінград?
От так неуважний
З вулиці Вантажної!
