Ціцерон - Тютчев Федір

Промовець римський говорив,
Як громадянин, у тривозі:
"Я пізно встав. Мене в дорозі
Занепад Риму зупинив".

Чекай! Ти не застав хіба
Колишню велич, римську славу,
Заграву бачачи криваву
З Капітолійського горба?

Щасливий, хто прийшов у світ
В його хвилини вирішальні:
Бо всеблагих слова вітальні
Почув зухвалий неофіт.

Мов співбесідник і мислитель,
Він їх нараду розділив
І, ще живцем, як небожитель,
Із чаші їх безсмертя пив!

Переклад: Грязнов Олександр Андрійович