Свіжі відгуки
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Пробач, мені ще важко осягти... (переклад О. Грязнова) - Пушкін Олександр
Читаємо онлайн Пробач, мені ще важко осягти... (переклад О. Грязнова) - Пушкін Олександр
Пробач, мені ще важко осягти,
Що я тебе ревную не по праву.
Мені ти вірна. Чом же любиш ти
Лякати раз у раз мою уяву?
Чом хочеш бути милою для всіх
І кидаєш, закличний і вітальний,
У натовп залицяльників своїх
Цей дивний зір, то ніжний, то печальний?
Затьмаривши мій розум запальний,
Заволодівши мною цілковито,
Не бачиш ти, як в натовпі сердито,
Для всіх чужий, нещасний, мовчазний,
Я мучусь від досади одиноко.
Ні погляда, ні слова… як жорстоко!
Пішов би геть, та з острахом з-під вій
За мною не слідкує погляд твій.
Хай подарує раптом у розмові
Красуня інша свій двозначний зір, –
Спокійна ти; веселий твій докір
Мене мертвить відсутністю любові.
Скажи, чому суперник вічний мій
Нашіптує про щось тобі самій?
Чому тебе вітає він лукаво?..
Що він тобі? Яке він має право,
Мене заставши в тебе, ревнувать?
Чом залицяння терпиш ти настирні?
Без матері, одна, у час вечірній
Чому його повинна ти приймать?
Та я коханий… Довгі й полум'яні
Твої цілунки, а слова твої
Безмірно ніжні і такі жадані!
Смішні для тебе сумніви мої.
Так, я коханий, я це відчуваю.
О подруго! Не муч мене, молю:
Не знаєш ти, як міцно я люблю,
Не знаєш ти, як тяжко я страждаю.
Переклад: Грязнов Олександр Андрійович
Що я тебе ревную не по праву.
Мені ти вірна. Чом же любиш ти
Лякати раз у раз мою уяву?
Чом хочеш бути милою для всіх
І кидаєш, закличний і вітальний,
У натовп залицяльників своїх
Цей дивний зір, то ніжний, то печальний?
Затьмаривши мій розум запальний,
Заволодівши мною цілковито,
Не бачиш ти, як в натовпі сердито,
Для всіх чужий, нещасний, мовчазний,
Я мучусь від досади одиноко.
Ні погляда, ні слова… як жорстоко!
Пішов би геть, та з острахом з-під вій
За мною не слідкує погляд твій.
Хай подарує раптом у розмові
Красуня інша свій двозначний зір, –
Спокійна ти; веселий твій докір
Мене мертвить відсутністю любові.
Скажи, чому суперник вічний мій
Нашіптує про щось тобі самій?
Чому тебе вітає він лукаво?..
Що він тобі? Яке він має право,
Мене заставши в тебе, ревнувать?
Чом залицяння терпиш ти настирні?
Без матері, одна, у час вечірній
Чому його повинна ти приймать?
Та я коханий… Довгі й полум'яні
Твої цілунки, а слова твої
Безмірно ніжні і такі жадані!
Смішні для тебе сумніви мої.
Так, я коханий, я це відчуваю.
О подруго! Не муч мене, молю:
Не знаєш ти, як міцно я люблю,
Не знаєш ти, як тяжко я страждаю.
Переклад: Грязнов Олександр Андрійович
Відгуки про книгу Пробач, мені ще важко осягти... (переклад О. Грязнова) - Пушкін Олександр (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: