Виходь за мене, милий - Міа Натан

- Ну, котеня, що тобі говорити. Я знаю, в тебе зараз в самої тяжкі часи. Та й соромно, довірився як якийсь малолітка цим… бандюкам. А питав уже у всіх. Назбирав тисяч під 50. Зараз у всіх справи йдуть не дуже.

- Отож, залишилось 250? Вірно?

- Так.

- Дай мені хвилинку.

Зараз я була дуже рада, що тоді в офісі Максим подзвонив мені і тепер я мала його номер. Надія у мене була тільки на нього. Отож, я тяжко зітхнула й, через “не хочу”, набрала його. Він досить швидко відповів, мабуть, якраз тримав телефон у руках.

- Привіт, сонечко! Несподівано.

- Привіт! Мені потрібна твоя допомога. Терміново!

- Про що йдеться?

- Ти можеш позичити мені 250 тисяч євро?

- Як швидко вони тобі потрібні?

- Через три дні крайній термін.

Він на хвилинку задумався. Потім відповів:

- Так, я можу знайти таку суму до потрібного часу. Але мої умови ти знаєш. Вони лишаються незмінні.

Я заволала в трубку:

- Це не гра, придурок! Все дуже серйозно і зараз не до твоїх пікаперських штучок! 

- Не раджу ображати людину, у якої збираєшся позичати гроші. І це ніякі не “штучки”, це мої умови.

- Вибач! Я просто втомилась від цього всього. Ти хоч розумієш, як це виглядає? Наче я продаюсь за 250 тисяч!

- Ну, по-перше, не так вже й дешево. А по-друге, це ж позика, а не передплата. Але якщо бажаєш, можеш не віддавати. І тоді думай, що хочеш.

- Добре, - зітхнула я. - Давай зустрінемось і поговоримо віч на віч.

- Коли?

- Сьогодні.

-  Я скину тобі адресу. Приїзди.

Викликаю таксі. Підійшла до батьків, попрощатися. Батько зразу пильно глянув на мене, а мама накинулась: 

-  Чому так рано? Ще торту не було! 

- Завтра зранку дуже важлива зустріч.

(Не можу ж я їй сказати, що зараз їду до малознайомого чоловіка, щоб зробити йому пропозицію, щоб він позичив мені 250 тис. євро. Уявляю її реакцію! Ні, краще не уявляти!)

- Так а торт?! Я зараз, почекай, візьмеш з собою.

- Ні, мамцю! Я не люблю торти, та й таксі вже чекає!

Ледь вирвалась! І ось їду я така вся в бентезі і задумі. Та ще й куди? Як виявилось, за адресою, що скинув Максим, знаходиться шикарний готель. От і думай, що хочеш. Але я налаштовуюсь на краще. Ось така я придуркувата оптимістка! Я сподіваюсь, що я зможу нарешті поговорити з ним серйозно, пояснити наскільки це важливо для моєї родини і уникнути цього “дитячого садка” з дурнуватим освідченням.

Прибувши на місце, прямую на ресепшн аби розпитатися, де я можу знайти Максима. Виявилось, що в готелі є відкритий басейн з підігрівом, а в тому басейні плаває моє горечко. 

А й справді! Он він широкими впевненими рухами розсікає гладь води. Як же красиво він пливе, аж замилувалась! Дала сама собі уявного ляпаса. Прийди до тями! У тебе є місія!

Крокую до нього. Він якраз підпливає до бортика.

- Привіт! Поговоримо? - запитую.

- Звичайно! Але спочатку… Ти знаєш. 

- Я думала, ми поговоримо як дорослі люди.

- Ми саме так і робимо.

- Ні! Подивись на мене! Уважно подивись! Схоже, що я жартую? Чи, може, це все схоже на флірт?! Для мене все дуже серйозно! Йдеться про мою родину!

- Я розумію. Але тобі потрібно прийняти рішення. Це просто. Ти або тут і зараз просиш мене одружитися з тобою, або ми закінчуємо цю розмову і розходимося по своїм справам. Все просто!

Я не можу передати словами, яка я зла на нього! Я ладна вбити його! Тут і зараз! Ось це залюбки! Але… те, що він хоче...Я не можу! Мої вуста під таке не розраховані! Він мовчки дивиться на мене знизу вгору. Добре, мала, збирися! Уяви, що це він потребує твоєї милості. В чомусь так і є! Просто скажи це! Отримаємо гроші, а далі розберемось... по ходу п'єси. Ковтнула слину… і сказала:

- Виходь за мене, милий!

Він ледь підняв брови і посміхнувся:

- А обручка?

От же ж педантичний засранець! Випустила вогонь через ніздрі! Все що є, це каблучка  у мене на пальці. А ще думала - вдягать, не вдягать! Як знала! Знімаю її, тицяю йому:

 - На! Щоб тобі! 

 - Вона жіноча!

 - Не хочеш, як хочеш! 

І я замахуюсь, аби викинути її. Десь туди в глибини басейну. Нє, щоб подумать, як її потім звідти діставати! Але Максим, мабуть, так і подумав. 

- Ні, ні! Все нормально! Підійде й така!

О, здається, він починає розуміти, з ким має справу! Але...

Якого х.. хрестика?!

Він сильно смикає мене за руку з каблучкою і я, звичайно, падаю до нього в басейн... і обійми.