Дівчина з секретом - Ірина Айві

     Ідучи парком з лялькою в руках я іронічно посміювався. Посмішка сама пливла ро обличчі.  Хто б міг подумати, що я нервуватиму через зустріч з маленькою дівчинкою, але це не просто дівчинка це  ---- моя рідна донька. Моя плоть і кров. Хоча слово "нервувати" навряд чи описує всю гамму моїх почуттів. Тримати в руках подарунок, до того ж, який я сам купив, було досить незвично.

    Ідучи парковою алеєю  почув веселий сміх. Грянувши з цікавістю, хто так щиро сміється побачив Настю, яка тримала  у руках хліб, а біля неї сміючись підстрибувала Ліза. Та раптом Настя схопила маленьку Лізу і почала кружляти. Моя дівчинка зайшлася веселим сміхом. Мої дівчатка виглядали так весело та безтурботно. Навіть нічого не знаючи про їхнє життя, з упевненістю можу сказати, що Настя чудова матір. В житті бувають моменти, які ми запам'ятовуємо на все життя, а от я такі, хоч і не з власної волі, але пропустив. Я не бачив, як народилася моя донька і зараз вперше в житті у мене було відчуття, ніби мені в очі навіяло піску.

---- Привіт дівчата, ---- чемно привітався й одразу помітив, як Ліза вмить переключила на мене свою увагу.

---- Мам, ... мам, поглянь ---- це дядько з будинку принцеси. Він прийшов до нас?

---- Лізонько, ми вчора говорили з тобою про твого тата, пам'ятаєш ?

---- Так, мамо.

Моє серце стиснулося, але вибору у мене не було.

---- Донечко,  ---- це і є твій тато. Ходімо привітаємося? 

Ліза сприйняла мої слова без детальних пояснень.

---- Привіт, ... тату! А чому ти так довго був у джунглях?

---- Лізо, а чому у джунглях? ---- присівши біля цього чорнявого янгола, запитав я . 

---- Мама сказала, що весь час поки тебе не було, ти жив у джунглях і тому вона не могла тобі подзвонити чи написати листа. 

---- Мама права, принцесо, але тепер я завжди буду поруч і більше нікуди без тебе  не поїду. У мене для тебе є невеличкий подарунок. Ти ж любиш принцес?

---- Так, дуже! Дякую тобі ---- тату! -- сміється моя дівчинка з цікавістю розглядаючи коробку. Здається я вгадав з подарунком.

    Більше слів у собі я не знайшов . Такі відчуття були в моєму житті вперше . Коли я розкрив свої обійми , донька з легкістю поринула у них . 

    Емоції взяли наді мною верх . У душі все перевернулося , цей момент я точно запам'ятаю назавжди . Батько і донька ---- їхня зустріч така зворушлива . Я могла лише захоплюватися поведінкою Алекса , хоча мені була ненависна думка , про те , що він так легко заволодів серцем моєї доньки .

---- Дівчата , як ви дивитесь на те , щоб посидіти у кафе і з'їсти морозива .?

---- Я хочу , але потім ми з тобою погодуємо голубів ?

---- Як скажеш , моя маленька  принцесо .

   У кафе Алекс запитав , хто яке любить морозиво , нащо Ліза одразу відповіла , що вона обожнює полуничне , а я фісташкове . Ліза з Алексом без проблем знайшли спільну мову . За годину вона переповіла йому усе наше життя , а він з цікавістю і навіть захопливо слухав її .

---- Тату ти не забув , що ми ще маємо нагодувати голубів ---- запитала донька , коли Алекс попросив рахунок . 

    Витягнувши свій гаманець я хотіла заплатити за себе сама , але Алекс нагородив мене таким злим поглядом , що я одразу  передумала і заховала його назад до сумки  . Просто не хотілося влаштовувати скандал перед донькою .

   Сміючись від захвату Ліза знову годувала голубів хлібом . Схоже це її улюблене заняття у цьому парку  .

---- Тату , правда весело ?

---- О так , моя принцесо !

---- А завтра ти прийдеш до мене ?

---- Ми домовимося з твоєю мамою і я обов'язково прийду ---- кинувши секундний погляд у мій бік , сказав Алекс .

   Ну , дякую ! За те , що змушуєш обирати . Якщо я скажу "ні " , моя донька засмутиться , тай мені самій не хотілося бути у його очах настільки передбачуваною . Якби поглядом можна було убити , то цей Алекс уже б валявся біля моїх ніг . 

    Я бачила , що Алекса і Лізу тягне одне до одного , але одразу таких сильних емоцій я не очікувала . Вийшовши з парку ми направилися до своїх автомобілів . Алекс до крутого позашляховика , а я до свого старенького FIAT .

---- Дякую за морозиво , ---- подякувала я .

    Мені не хотілося при доньці , показувати хамство і свою неприязнь до пана Фролова , який дістав з кишені якись папір і простягнув мені .

---- Це дозвіл на проведення тесту ДНК . Ти маєш підписати його .

   Злощасний тест , який точно встановить , що Ліза його донька . Цікаво чи довго доведеться чекати результатів .?

---- Не варто намагатися протистояти мені , Настю ---- тихо попередив Алекс . 

---- Нам пора , ---- тихо промовила я .

---- Побачимося завтра , тату ---- посміхнулася йому Ліза , а він притуливши до себе , міцно обняв її .

    Поклавши конверт у сумку я сіла за кермо . Побачивши моє нетерпіння , Алекс посадив Лізу у дитяче крісло і побажав нам гарного вечора . Вечір точно буде гарним . Завтра на роботу , а в мене ціла купа не перевірених зошитів . Доведеться працювати вночі , а зараз я б віддала все на світі , щоб притулитися до подушки , трохи поспати і щоб зникли всі проблеми , які зі своєю появою приніс у моє життя Алекс . Та тепер це точно не можливо . 

    Через те , що мені вдалося поспати лише три години , складалося враження , що я не спала взагалі . Тай ще сни з Алексом , перетворили остаток ночі на кошмар .

---- Мамусю , ти вже встала ? ---- сама тепла посмішка за яку не шкода вмерти . Я обійняла доньку і солодко поцілувала .

----Доброго ранку , сонечко моє .

---- Ти пам'ятаєш , що після садочку ми зустрічаємося з татом .

---- Ага , ---- жартома відповіла я . ---- Пора вставати , вмиватися , чистити зубки ....

---- Снідати , одягатися і їхати у садочок ---- продовжила Ліза .

---- Яка ж ти в мене розумничка .

     Завізши Лізу у садок я їхала на роботу . Коли довелося зупинитися на червоне світло почула ,  як у моїй сумці дзвонить телефон . Взявши його в руки побачила , що номер не підписаний , але я і так знала , хто це . Уже знайомий мені голос , лише підсилив моє хвилювання .